У Львові відреставрували Чорну камяницю та відкрили лапідарій. ФОТО

У Львові завершили реставрацію однієї із головних візитівок міста - Чорної кам'яниці, що на площі Ринок, 4. Це приміщенням Львівського історичного музею, який підпорядковується Львівській облраді. У дворику кам’яниці відкрили лапідарій.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

Скульптура
Скульптура "Русалка" з фронтону будівлі будинки Військової школи плавання на Печлинському ставі. Будинок споруджено1820 р. Розібрано 1920 р.
Фото Олени Ляхович

Відновлення пам'ятки стало можливим завдяки тому, що Львівській історичний музей у 2016 році отримав 270 тисяч доларів гранту для збереження культурної спадщини від Посольського фонду США. Ще 29 750 доларів мав докласти музей, тобто 10% від суми гранту.

Хрестильниця з невідомої Львівської будівлі. 1698 р.
Хрестильниця з невідомої Львівської будівлі. 1698 р.
Фото Олени Ляхович

За ці кошти вдалося відреставрувати фасад, провести археологічні розкопки (знайдено фундамент готичного Львова), зробити гідроізоляцію і новий дах, укріпили фундамент, у внутрішньому дворику облаштували лапідарій (музей скульптур).

Маскарон лев. XV – пер. пол. XVI ст.
Маскарон лев. XV – пер. пол. XVI ст.
Фото Олени Ляхович

Про це розповів ініціатор і автор проєкту завідувач одного із відділів Львівського історичного музею Петро Слободян.

"У Львівському історичному музеї зберігається велика кількість кам'яних пам'яток, скульптурних та архітектурних фрагментів , які походять з різних давніх львівських будівель.

Багато із них вже не існують. Загалом у збірці Львівського історичного музею є більше сотні одиниць збереження", - зазначив Петро Слободян.

Барельєф
Барельєф "Галера" зі старої Львівської ратуші. Збудовано 1617 р. Завалилась 1826 р.
Фото Олени Ляхович

Для облаштування лапідарію у подвір'ї зробили скляний дашок.

"Обговорювали ідею, щоб повністю засклити дворик, але не допустимо через ймовірний парниковий ефект, який не бажаний для пам'ятки", - зазначив Петро Слободян.

Загалом в експозиції представлені пам'ятки ХІІІ – ХХ ст.

"У подвір'ї представлена готична група та львівський ренесанс. У вестибюлі можна побачити плити з написами на німецькій, латинській, староукраїнській, польській, вірменській мовах.

 
Фото Олени Ляхович

Усі об'єкти були відреставровані на кафедрі реставрації пам'яток архітектури "Львівської політехніки" під керівництвом Олега Рибчинського та інших представників кафедри", - зазначив Петро Слободян.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.