У Львові відреставрували Чорну камяницю та відкрили лапідарій. ФОТО

У Львові завершили реставрацію однієї із головних візитівок міста - Чорної кам'яниці, що на площі Ринок, 4. Це приміщенням Львівського історичного музею, який підпорядковується Львівській облраді. У дворику кам’яниці відкрили лапідарій.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

Скульптура
Скульптура "Русалка" з фронтону будівлі будинки Військової школи плавання на Печлинському ставі. Будинок споруджено1820 р. Розібрано 1920 р.
Фото Олени Ляхович

Відновлення пам'ятки стало можливим завдяки тому, що Львівській історичний музей у 2016 році отримав 270 тисяч доларів гранту для збереження культурної спадщини від Посольського фонду США. Ще 29 750 доларів мав докласти музей, тобто 10% від суми гранту.

Хрестильниця з невідомої Львівської будівлі. 1698 р.
Хрестильниця з невідомої Львівської будівлі. 1698 р.
Фото Олени Ляхович

За ці кошти вдалося відреставрувати фасад, провести археологічні розкопки (знайдено фундамент готичного Львова), зробити гідроізоляцію і новий дах, укріпили фундамент, у внутрішньому дворику облаштували лапідарій (музей скульптур).

Маскарон лев. XV – пер. пол. XVI ст.
Маскарон лев. XV – пер. пол. XVI ст.
Фото Олени Ляхович

Про це розповів ініціатор і автор проєкту завідувач одного із відділів Львівського історичного музею Петро Слободян.

"У Львівському історичному музеї зберігається велика кількість кам'яних пам'яток, скульптурних та архітектурних фрагментів , які походять з різних давніх львівських будівель.

Багато із них вже не існують. Загалом у збірці Львівського історичного музею є більше сотні одиниць збереження", - зазначив Петро Слободян.

Барельєф
Барельєф "Галера" зі старої Львівської ратуші. Збудовано 1617 р. Завалилась 1826 р.
Фото Олени Ляхович

Для облаштування лапідарію у подвір'ї зробили скляний дашок.

"Обговорювали ідею, щоб повністю засклити дворик, але не допустимо через ймовірний парниковий ефект, який не бажаний для пам'ятки", - зазначив Петро Слободян.

Загалом в експозиції представлені пам'ятки ХІІІ – ХХ ст.

"У подвір'ї представлена готична група та львівський ренесанс. У вестибюлі можна побачити плити з написами на німецькій, латинській, староукраїнській, польській, вірменській мовах.

 
Фото Олени Ляхович

Усі об'єкти були відреставровані на кафедрі реставрації пам'яток архітектури "Львівської політехніки" під керівництвом Олега Рибчинського та інших представників кафедри", - зазначив Петро Слободян.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.