У Кракові відкрили пам’ятник Анні Київській. ФОТО

Пам’ятник київській княжні – Королеві Франції, встановили на території Палацу Вєльопольських, що у Кракові.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу КМДА у Facebook.

 

"За ідеєю Президента Кракова пана Яцека Майхровського, ця локація символізуватиме не тільки історичний зв'язок Кракова та Києва, але й демонструватиме рівень довіри та тісної співпраці мерії столиці України та Історичної столиці Польщі", - зазначається у повідомленні.

 

Урочисте відкриття скульптури відбулося за участю заступника Президента Кракова Богуслава Космідера та київської делегації на чолі із заступником голови КМДА Валентином Мондриївським.

"Сьогодні ми зустрічаємо в мерії міста Кракова принцесу Анну Київську – символ України в Європі, але також символ польсько-української дружби. Дуже дякуємо за цю чудову ідею і подарунок, що символізуватиме нашу дружбу.

Один із великих поляків сказав: "Немає вільної Польщі без незалежної України". І це правда. Бажаємо вам свободи, незалежності, бажаємо, щоб ми разом були в Євросоюзі. Дякую за цей подарунок", – зазначив заступник Президента Кракова Богуслав Космідер.

 

"Від імені київської міської влади і всіх киян дозвольте висловити щиру подяку всім, хто доклав зусиль до реалізації цього проєкту. Відкриття пам'ятника Анні Київській у Кракові для нас є дуже знаковим. Адже Краків – королівська столиця Польщі, став першою великою зупинкою доньки Ярослава Мудрого на її шляху до Франції.

І не лише це пов'язує Анну з Польщею – майбутню Королеву Франції виховувала сестра Ярослава Мудрого Марія Добронега, яка, одружившись із польським князем Казимиром І Відновителем, стала Величною княгинею Польщі та матір'ю майбутнього Князя Польщі Болєслава ІІ Сміливого", – розповів під час відкриття пам'ятника Валентин Мондриївський.

Біля скульптури висадили 21 кущ білих троянд сорту Anne de Kyiv – ще один подарунок від київської громади – та червоні троянди місцевої селекції. Білі й червоні квіти символізуватимуть прапор Польщі.

Скульптура юної княжни Анни (скульптор Костянтин Скритуцький) є реплікою скульптури, встановленої у листопаді 2016 року в сквері Анни Київської на Львівській площі в Києві.

Автор ідеї – ініціатор проєкту "Шлях Королеви" та головний куратор Міжнародного фестивалю мистецтв "Anne de Kyiv Fest" Федір Баландін.

"Шлях Королеви" – великий міжнародний мистецький проєкт, який передбачає встановлення авторських реплік пам'ятника на шляху Анни Київської до Франції та одночасне проведення низки культурно-просвітницьких заходів.

Цей проєкт – і про історію, і про сучасність. Ми заявляємо – Україна не вступає в Європу, а повертається до неї. І постать Анни Ярославни це якнайкраще демонструє, адже пам'ять про видатну українку і мудру королеву не згасає ані у Франції, ані в Україні", – сказав Федір Баландін.

До слова, пам'ятник київській княжні вже встановили у французькому місті-побратимі Тулуза та в Джакарті. Також у жовтні 2019 року пам'ятник Анні Київській відкрили в одному із найстаріших міст Бельгії – місті Арлон. Скульптуру також планується відкрити у Чехії, Австрії та Німеччині.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.