У Кракові відкрили пам’ятник Анні Київській. ФОТО

Пам’ятник київській княжні – Королеві Франції, встановили на території Палацу Вєльопольських, що у Кракові.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу КМДА у Facebook.

 

"За ідеєю Президента Кракова пана Яцека Майхровського, ця локація символізуватиме не тільки історичний зв'язок Кракова та Києва, але й демонструватиме рівень довіри та тісної співпраці мерії столиці України та Історичної столиці Польщі", - зазначається у повідомленні.

 

Урочисте відкриття скульптури відбулося за участю заступника Президента Кракова Богуслава Космідера та київської делегації на чолі із заступником голови КМДА Валентином Мондриївським.

"Сьогодні ми зустрічаємо в мерії міста Кракова принцесу Анну Київську – символ України в Європі, але також символ польсько-української дружби. Дуже дякуємо за цю чудову ідею і подарунок, що символізуватиме нашу дружбу.

Один із великих поляків сказав: "Немає вільної Польщі без незалежної України". І це правда. Бажаємо вам свободи, незалежності, бажаємо, щоб ми разом були в Євросоюзі. Дякую за цей подарунок", – зазначив заступник Президента Кракова Богуслав Космідер.

 

"Від імені київської міської влади і всіх киян дозвольте висловити щиру подяку всім, хто доклав зусиль до реалізації цього проєкту. Відкриття пам'ятника Анні Київській у Кракові для нас є дуже знаковим. Адже Краків – королівська столиця Польщі, став першою великою зупинкою доньки Ярослава Мудрого на її шляху до Франції.

І не лише це пов'язує Анну з Польщею – майбутню Королеву Франції виховувала сестра Ярослава Мудрого Марія Добронега, яка, одружившись із польським князем Казимиром І Відновителем, стала Величною княгинею Польщі та матір'ю майбутнього Князя Польщі Болєслава ІІ Сміливого", – розповів під час відкриття пам'ятника Валентин Мондриївський.

Біля скульптури висадили 21 кущ білих троянд сорту Anne de Kyiv – ще один подарунок від київської громади – та червоні троянди місцевої селекції. Білі й червоні квіти символізуватимуть прапор Польщі.

Скульптура юної княжни Анни (скульптор Костянтин Скритуцький) є реплікою скульптури, встановленої у листопаді 2016 року в сквері Анни Київської на Львівській площі в Києві.

Автор ідеї – ініціатор проєкту "Шлях Королеви" та головний куратор Міжнародного фестивалю мистецтв "Anne de Kyiv Fest" Федір Баландін.

"Шлях Королеви" – великий міжнародний мистецький проєкт, який передбачає встановлення авторських реплік пам'ятника на шляху Анни Київської до Франції та одночасне проведення низки культурно-просвітницьких заходів.

Цей проєкт – і про історію, і про сучасність. Ми заявляємо – Україна не вступає в Європу, а повертається до неї. І постать Анни Ярославни це якнайкраще демонструє, адже пам'ять про видатну українку і мудру королеву не згасає ані у Франції, ані в Україні", – сказав Федір Баландін.

До слова, пам'ятник київській княжні вже встановили у французькому місті-побратимі Тулуза та в Джакарті. Також у жовтні 2019 року пам'ятник Анні Київській відкрили в одному із найстаріших міст Бельгії – місті Арлон. Скульптуру також планується відкрити у Чехії, Австрії та Німеччині.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.