Спецпроект

АНОНС: Лекція "Голодомор у документах архівів комуністичних спецслужб"

У лекції до Дня пам’яті жертв Голодоморів розкажуть про найважливіші й найнесподіваніші знахідки в архівах радянських спецслужб, які є правдивими свідченнями злочину радянського режиму проти українського народу.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Під час лекції буде оприлюднена інформація з раніше "совершенно секретних" документів комуністичних спецслужб. Зокрема:

- свідчення, зібрані чекістами, про справжні політичні настрої в українському селі кінця 1920-х - початку 1930-х рр.;

- матеріали про селянський опір колективізації, зокрема збройний, у кінці 1920-х - на початку 1930-х рр.;

- чекістські звіти, статистичні та інші службові матеріали періоду 1928-1933 рр. щодо проведення політичних репресій (арештів, депортацій тощо) проти селян, насамперед заможних та середняків;

- матеріали з архівних кримінальних справ на людей, які були заарештовані за збереження та поширення правдивої інформації про події Голодомору 1932-1933 рр.: Дмитра Заволоки, Миколи Боканя, Олександри Радченко та інших;

- фотографії інженера Вінербергера та фотографа з Батурина Миколи Боканя, які є основними справжніми фотосвідченнями Голодомору;

- матеріали, які свідчать про причини і жахливі наслідки Голодомору.

Лектор: український історик, завідувач відділу історії України ХХ ст. Національного музею історії України Олександр Іщук.

Автор лекції з 2007 до 2010 року входив до складу робочої групи наукового відділу Архіву СБУ, метою якої було опрацювання, розсекречення та публікація архівних матеріалів радянських спецслужб, які стосуються теми Голодомору.

Також Олександр Іщук є упорядником, автором та співавтором численних публікацій і видань розсекречених документальних свідчень Голодомору.

Час: 23 листопада, субота, 16:00.

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ

Контакт: (044) 278-48-64.

Вхід до музею на лекцію – 30 грн.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.