Рівень антисемітизму в Україні найнижчий в Європі, – Зісельс

Глава Асоціації єврейських організацій і громад України і один з лідерів української єврейської громади Йосиф Зісельс заявив, що в Україні найнижчий рівень антисемітизму в Європі.

Про це він розповів в коментарі #Буквам.

 
Фото: In Kyiv via Facebook

Протягом кількох днів не вщухає обговорення дослідження ADL Global 100 Index для Антидифамаційної ліги з Нью-Йорка, в якому заявляється, що за останні чотири роки в Україні значно зріс рівень антисемітизму, який є одним з найвищих в Європі.

За даними дослідження, українці в цьому році стали другими в рейтингу антисемітських настроїв в Європі. Тому що в Україні вони нібито виросли з 32% в 2015 році до нинішніх 46%. Попереду тільки Польща з показником 48%, а замикає ганебну антисемітську "трійку", на думку дослідників, Угорщина (42%).

Зісельс заявив, що він не згоден із заявами про зростання антисемітизму в Україні.

"Ми багато років проводимо незалежний моніторинг. І бачимо, що найбільші прояви антисемітизму в Україні були в 2006 -2008 роках. З тих пір ми спостерігаємо весь час зниження цього явища. За останні чотири роки в Україні не зафіксовано жодного прояву насильства на ґрунті антисемітизму", – зазначив він.

Він пояснив, що 27 червня 2016 року Міжнародним альянсом в пам'ять про Голокост (The International Holocaust Remembrance Alliance або IHRA) розроблено визначення антисемітизму, яке було визнано міжнародним співтовариством. У 2017 році це визначення схвалив Європарламент.

Згідно із запропонованим IHRA формулюванням, антисемітизм – це певне сприйняття євреїв, яке виражається в ненависті по відношенню до них. Словесні і фізичні прояви антисемітизму спрямовані проти євреїв і не євреїв і / або проти їх власності, проти єврейських громад і організацій та релігійних установ.

Європейський форум з антисемітизму (European Forum on Antisemitism) – організація, яка систематично документує антисемітські інциденти в Європі, відносить до проявів антисемітизму такі дії:

* заклики, виправдання або сприяння вбивств євреїв чи нанесення їм шкоди, в ім'я радикальної ідеології або екстремістських релігійних поглядів;

* вислів брехливих, нелюдських, брудних або стереотипних звинувачень приписування євреям відповідальності за реальні чи надумані проступки окремих єврейських індивідуумів або груп, або за дії, вчинені неєвреями;

* заперечення факту, масштабів, механізмів або навмисності геноциду єврейського народу, вчиненого націонал-соціалістичною Німеччиною, її прихильниками і спільниками під час Другої світової війни (Голокост);

* звинувачення євреїв як народу і Ізраїлю як держави у винайденні та перебільшенні масштабів Голокосту;

* звинувачення єврейських громадян в кращій лояльності до держави Ізраїль або в перевазі інтересів євреїв у всьому світі інтересам власної країни.

За словами Йосифа Зісельса, міжнародні практики, які фіксують антисемітські інциденти, полягають в двох аспектах. Перший – це насильство на ґрунті ненависті.

Другий – це антисемітський вандалізм. Зісельс наголосив, що за останні чотири роки в Україні не зафіксовано жодного прояву насильства на ґрунті антисемітизму. А вандалізму: у 2017-му – 24 випадки, в 2018-м – 12 випадків.

Він також зазначив, що в Україні є антисемітизм, але він невисокого рівня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.