У Парижі на аукціоні продали архів адмірала Колчака

У Парижі пройшов аукціон, в ході якого з молотка пішов архів адмірала Олександра Колчака. Покупці заплатили за нього більше 3 мільйонів євро.

Аукціонний будинок Drouot назвав торги "справжнім тріумфом", передає mir24.tv із посиланням на агентство AFP.

Архів Олександра Колчака. Частина колекції
Архів Олександра Колчака. Частина колекції

Як зазначається у повідомленні, за 211 320 євро був проданий нагородний лист царя Миколи Другого про присудження Колчаку хреста Святого Георгія. Лист Колчака дружині Софії пішов з молотка за 120 320 евро.

Всього на торгах було представлено 391 лот, в тому числі знайдений архів Колчака і бібліотека воєначальника. Особливий інтерес у колекціонерів викликали рукописи, що зберігалася в сім'ї Колчака з моменту написання, а також лист дружині Колчака з розповіддю про обставини його розстрілу.

Рукописні спогади про адмірала Олександра Колчака його дружини
Рукописні спогади про адмірала Олександра Колчака його дружини

У свою чергу видання "Новая газета" повідомляє: "На кошти меценатів переважна частина лотів викуплена для Дому російського зарубіжжя ім. О. Солженіцина і Державного архіву Російської Федерації.

Деяка кількість документів буде перебувати в російських приватних колекціях. Дім російського зарубіжжя у 2020 році планує організувати виставку придбаного архіву спільно з державними та приватними архівами, які брали участь в аукціоні".

Нагадуємо, що підготовкою аукціону близько чотирьох місяців займалися французькі фахівці з російських архівів Іван Біррен з дружиною Алісою-Анастасією Біррен.

Іван Біррен зазначає, що ці торги унікальні за своїми масштабами, а про існування багатьох листів і документів історики раніше не знали. Це вже не кажучи про те, що предмети, пов'язані з Колчаком, виставляють на продаж вкрай рідко.

Сімейний архів вирішили розпродати після смерті онука адмірала Колчака – Олександра Ростиславовича. Пан Біррен пояснює, що Олександр Ростиславович Колчак мав трьох дітей, які вирішили продати колекцію, тому що не хотіли її ділити на три частини, і потім ділити її при наступному успадкуванні і так далі - "тоді вже зовсім загубиться слід".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.