УІНП зняв ролик про кримський бліцкріг Болбочана. ВІДЕО

Вийшов черговий випуск проекту Українського інституту національної пам'яті "Істфакт", присвячений взяттю Криму українським військом

Про це повідомляє УІНП.

 

Тема Криму у зв'язку з російською анексією півострова останні роки набула особливого значення. І питанн "Чий Крим?" стало маркером розуміння політичної ситуації.

Між тим, ще сто років тому, хай і на короткий час, Крим став українським, отримавши вдячність і підтримку кримськотатарського населення, яке потерпало від більшовицьких репресій. Сталося це завдяки блискучій операції українського війська під командуванням полковника армії УНР Петра Болбочана, який за один день узяв надійно укріплений Сиваш і за два дні дійшов до Сімферополя.

Чому ж Болбочану довелося залишити Крим? Що взагалі відбувалося у той час в Україні і чому це не можна називати громадянською війною, як намагалися нас переконати радянські підручники? І які наслідки в історії України мала "Кримська операція" Болбочана? Про все це коротко, зрозуміло і доступно розповідає історик Володимир В'ятрович у черговому випуску програми "ІстФакт".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.