В Берліні обікрали музей Штазі

Розташований в Берліні музей історії східнонімецької спецслужби Штазі став жертвою крадіїв.

Про це пише радіо Свобода.

 

За заявою поліції, крадії потрапили в будівлю через вікно першого поверху пізно увечері 30 листопада або ж рано вранці 1 грудня.

Крадії "розбили кілька вітрин і викрали кілька медалей та коштовності", а потім зникли непоміченими, повідомляють правоохоронці.

Лише вранці 1 грудня один з працівників музею Штазі помітив розбиті вітрини у виставковому залі і сповістив поліцію.

Музей розташований в колишній будівлі Міністерства державної безпеки Німецької демократичної республіки – спецслужби, відомої за скороченою назвою "Штазі". Вона тісно співпрацювала з Комітетом державної безпеки СРСР в часи, коли східна Німеччина була підконтрольна Радянському союзу.

Нагадаємо, у Дрездені минулого тижня пограбували музей старовинних ювелірних виробів "Зелене склепіння", викравши "безцінні" експонати початку XVIII століття.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.