Збирали по фрагментах: Як у Запоріжжі реставрували золотий скіфський меч. ФОТО

Золотий скіфський акінак – найсенсаційнішу знахідку цьогорічного археологічного сезону на запорізькій Мамай-горі реставрували у лабораторії Національного заповідника Хортиця.

Про це повідомляється на сторінці Мамай-гори у Facebook, передає Depo.Запоріжжя.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Реставрація пам'ятки – золотого акінака (короткого скіфського меча) – тривала декілька тижнів. З унікального артефакту, який століттями перебував у землі, акуратно видалили ґрунту, нестійкі забруднення та продукти корозії.

Фрагменти пам'ятки двічі обробили спеціальним чином, а потім збирали 10 днів. Склеювали фрагменти акінаку за допомогою клейового розчину полімеру. Після на артефакт нанесли спеціальне захисне покриття.

До реставрації
До реставрації
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK
Після реставрації
Після реставрації
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Окрім того, для акінака виготовили спеціальний контейнер із фанери та подушки з пінополістиролу з вирізаним у ньому контуром пам'ятки.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Усі етапи реставрації ретельно фіксувалися. І, як обіцяють дослідники, уже зовсім скоро сенсаційна знахідка разом з іншими матеріалами з дослідженого цьогоріч унікального скіфського комплексу стане доступною для споглядання.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Нагадуємо, золотий акінак було знайдено у похованні скіфського юнака-зброєносця, якого дивним чином не торкнулися ані мародери давнини, ані сучасні чорні археологи. Поховання розташоване на Мамай-горі в Запорізькій області, де цьогоріч відбувся 32-й археологічний сезон.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Довідка. Мамай-гора, що розташована на території сучасної Запорізької області, є величезним комплексом поховань різних племен та народів, що проходили тутешнім степом, – від доби неоліту до пізнього середньовіччя. Нині досліджено лише близько 25% гори.

Археологи поспішають, адже гору руйнують води Каховського водосховища. За допомогою у фінансуванні дослідники звернулися до усіх небайдужих, люди відгукнулися. Тепер тут другий рік поспіль реалізується наймасштабніший для пострадянського простору проект із залучення коштів людей для археологічних досліджень.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.