У "Церкві з черепів" у Чехії заборонять фотозйомку з 1 січня 2020 року

Цвинтарна церква Всіх Святих на околиці міста Кутна Гора на півночі Чехії з 1 січня 2020 року вводить заборону на фото- і відеозйомку всередині церкви.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на Reuters.

 

"Ми хочемо, щоб у цьому місці панувала урочиста атмосфера, повернути йому духовний характер. Крім того, нікому не повинні загрожувати палиці для селфі", — заявила директорка парафіяльної опікунської ради Радка Крейчі.

Зараз осуарій або Костніцу відвідує близько 300 тисяч осіб щорічно, це одна з найвідоміших визначних памʼяток Чехії. Цього року внутрішнє оздоблення церкви реконструювали, а також знайшли нові поховання у фундаменті будівлі.

Усі ці чинники вплинули на те, що адміністрація цвинтарної церкви Всіх Святих намагається докласти максимум зусиль, щоб зберегти памʼятку. Відомо, що реставрація триватиме ще два роки.

Зведена наприкінці XIV століття церква була частково перебудована в XVIII столітті в стилі бароко. Коли цвинтар перестав вміщати нові могили, кістки стали викопувати і переносити в храм.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.