На Прикарпатті 2020 оголосили роком пам’яті депортацій українців у ХХ столітті

Наступний рік стане на Прикарпатті роком пам’яті депортацій українців у ХХ столітті.

Про це йшлося на тридцять третій сесії Івано-Франківської обласної ради сьомого скликання, повідомляє видання Галка.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Депутат обласної ради Сергій Абрамович розповів, в області 2020 рік хочуть оголосити роком пам'яті депортацій українців у ХХ столітті.

"Мало яка сім'я не постраждала від депортації. Ми вшануємо пам'ять понад 700 тисяч українців, які були депортовані", – відзначив Абрамович.

Депутат Василь Попович наголосив, що прикарпатцям потрібно нагадати, як "червоні" висилали людей у Сибір.

За дане рішення проголосували 68 депутатів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.