Мінкульт Чехії відмовився надати статус пам'ятки статуї Конєва

Mіністерство культури Чехії відмовилося надати статус пам'ятника культури статуї радянського маршала Івана Конєва, встановленій в шостому районі Праги.

Про це заявила прессекретар Міністерства культури Міхаела Лагронова, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Radio Praha.

"Ні кривавому маршалу! Не забудемо"
ФОТО: FB PRAHA 6

На думку представників міністерства, пам'ятник не становить художньої цінності, і його рівень не перевищує середнього рівня періоду його створення. Пропозицію щодо надання статусу висунули в Комуністичній партії.


Нагадуємо, 12 вересня рада району чеської столиці Прага-6 вирішила долю пам'ятника радянському маршалу Івану Конєву: за підсумками таємного голосування депутати вирішили перенести пам'ятник, а на його місці встановити статую на честь визволителів Праги. Наразі пам'ятник залишається на площі Інтербригади.

Пам'ятник Івану Конєву регулярно стає об'єктом атак – обписували і обливали фарбою його вже декілька разів. Це пов'язано з біографією маршала – після присутності на декількох фронтах у роки Другої світової війни Іван Конєв був залучений до придушення угорського повстання 1956 року, а також був присутній у Берліні на час будівництва Берлінської стіни в 1961 році.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.