Через обміління Дністра, з'явилась робота для археологів

Археологи Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника активно досліджують прибережну зону Дністра, де відбулось різке падіння води.

Про це повідомляє Голос України.

 

Береги оголилися на кілька десятків метрів через те, що на Дністровській ГЕС проводяться ремонтні роботи і рівень води у водосховищі значно понизився. Тож практично на поверхні вздовж берегової лінії опинилися сотні археологічних пам'яток, які свого часу пішли під воду при будівництві гідроелектростанції.

Уже під час перших археологічних розвідок науковцям вдалося зафіксувати низку об'єктів, серед яких трипільське і чорноліське житло та господарські ями, знайдено чимало стародавніх артефактів.

Серед них і вимитий водою практично цілий чорноліський горщик, який може належати до ІХ—VІІІ століть до Р.Х. Як повідомили археологи, їм вдалося знайти матеріали трипільської культури з розписними орнаментами, фрагмент зооморфної скульптурки, а також предмети залізного віку, давньоруського часу та велику кількість предметів, які датуються XVII—XIX століттями.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.