Через обміління Дністра, з'явилась робота для археологів

Археологи Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника активно досліджують прибережну зону Дністра, де відбулось різке падіння води.

Про це повідомляє Голос України.

 

Береги оголилися на кілька десятків метрів через те, що на Дністровській ГЕС проводяться ремонтні роботи і рівень води у водосховищі значно понизився. Тож практично на поверхні вздовж берегової лінії опинилися сотні археологічних пам'яток, які свого часу пішли під воду при будівництві гідроелектростанції.

Уже під час перших археологічних розвідок науковцям вдалося зафіксувати низку об'єктів, серед яких трипільське і чорноліське житло та господарські ями, знайдено чимало стародавніх артефактів.

Серед них і вимитий водою практично цілий чорноліський горщик, який може належати до ІХ—VІІІ століть до Р.Х. Як повідомили археологи, їм вдалося знайти матеріали трипільської культури з розписними орнаментами, фрагмент зооморфної скульптурки, а також предмети залізного віку, давньоруського часу та велику кількість предметів, які датуються XVII—XIX століттями.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.