У Кракові після тривалого ремонту відкрили найстарший у Польщі музей. ФОТО

У Кракові, після 10 років ремонту, урочисто відкрили Музей князів Чарторийських, у якому є, зокрема, найцінніша картина польських колекцій - «Пані з горностаєм» Леонардо да Вінчі.

Про це повідомляє Польське Радіо.

Відремонтований Музей князів Чарторийських у Кракові
Відремонтований Музей князів Чарторийських у Кракові
ФОТО: PAP/Jacek Bednarczyk

Від п'ятиниці, 20 грудня, у Кракові можна відвідати відновлений Музей князів Чарторийських. Найстарший у Польщі музей після 10 років урочисто відкрили у четвер, там представлені оновлені інтер'єри та на третину більша виставка.

Куратор у Королівському замку у Варшаві, доктор Артур Бадах наголосив, що колекція Чарторийських – це унікальна колекція надзвичайно важливих та цінних культурних об'єктів:

"Ми говоримо не тільки про художню цінність окремих творів, але не забуваймо, що Ізабела Чарторийська збирала також історично цінні предмети, що були свідками чогось, іноді у зв'язку з якоюсь легендою, що її оточувала".

За словами Артура Бадаха, колекція Чарторийських – це здебільшого унікальні предмети, що належали, наприклад, польським правителям, відомим письменникам, мислителям.

 
Фото: PAP/Jacek Bednarczyk

Найціннішим об'єктом у колекції є картина Леонардо да Вінчі "Пані з горностаєм", що займе особливий простір у музеї. Авторка монографії про цю картину Катажина Бік підкреслила, що це унікальний твір:

"Це абсолютно незаперечно найцінніша картина у польських колекціях. Не йдеться тільки про ціну, бо на мистецькому ринку вона могла коштувати буд-яку ціну.

Натомість йдеться про важливість, її місце у творчості Леонардо да Вінчі, про її новаторську рису. Ця картина є чудовим, завершеним портретом. І першим від античних часів портретом з твариною".

Найцінніша картина усіх польських колекцій - картина Леонардо да Вінчі
Найцінніша картина усіх польських колекцій - картина Леонардо да Вінчі "Пані з горностаєм" у Музеї князів Чарторийських
Фото: PAP/Jacek Bednarczyk

А на виставці картин, крім твору Леонарда да Вінчі, можна побачити роботи Рембрандта, Матейка та Яна Норбліна.

Ремонт у Палаці князів Чарторийських у Кракові тривав від 2010 року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.