Homo erectus: давні люди жили значно довше, ніж вважали досі. ФОТО

Давній родич сучасної людини ще відносно недавно жив на території Південно-Східної Азії, свідчить нове дослідження.

Представники Homo erectus ("Людина прямоходяча") еволюціонували близько двох мільйонів років тому, і були першим відомим людським видом, який ходив повністю вертикально, повідомляє ВВС. Україна.

 
ФОТО: SCIENCE PHOTO LIBRARY

Нові докази свідчать, що цей вид жив на індонезійському острові Ява ще 100 тис. років тому – набагато довше після того, як він зник в інших місцях, пише кореспондент ВВС з питань науки Пол Рінкон.

А це означає, що Homo erectus існували там тоді, коли наш вид вже жив на Землі.

Детальні результати дослідження описані в журналі Nature.

У 1930-х роках на місці скупчення кісток біля селища Нгадон у центральній Яві знайшли 12 верхівок черепів та дві гомілкові кістки Homo erectus.

У наступні десятиліття дослідники намагалися встановити вік цих викопних решток. Однак це було складним завданням.

Професор Рассел Чохон із кришками черепа Homo erectus, знайденими у Нгандоні
Професор Рассел Чохон із кришками черепа Homo erectus, знайденими у Нгандоні
ФОТО: TIM SCHOON/UNIVERSITY OF IOWA

У 90-х роках одна команда науковців вийшла з версією, що Homo erectus існували у період між 53 або 27 тисячами років тому.

Це зміцнило припущення, що сучасні люди насправді перетиналися у часі з Homo erectus.

Зараз дослідники під керівництвом професора Рассела Чохона з університету Айови почали нові розкопки на берегах річки Соло на острові Ява, повторно проаналізувавши місцевість та околиці.

Вони вважають, що вік знайденої кісткової тканини – від 117 до 108 тисячі років. А це наймолодші відомі рештки Homo erectus, знайдені будь-де у світі.

Місце розкопок на берегах річки Соло у центральній Яві
Місце розкопок на берегах річки Соло у центральній Яві
ФОТО: KIRA WESTAWAY, MACQUARIE UNIV

"Це дуже молодий вік для скам'янілих решток примітивних Homo erectus. Це свідчить, що цей вид жив на Яві більше мільйона років", - каже професор Кріс Стрінгер, дослідник людської еволюції з Лондонського природничого музею.

Дослідники припускають, що рештки прадавніх людей, які вони досліджують, опинилися в одному через якусь масову загибель – можливо, внаслідок сходження селевого потоку під час або після виверження вулкана.


"Хобіти" на інших островах

На інших островах Південно-Східної Азії Homo erectus еволюціонували у менші за розміром види, такі як Homo floresiensis (карликова "Людина флореська", яку ще називають "Хобітом") на індонезійському острові Флорес, або Homo floresiensis ("Людина з Кальяо") на Філіппінах.

Це, ймовірно, було викликано нестачею їжі на островах.

Однак на Яві, схоже, харчів було достатньо для того, щоб Homo erectus залишалися у своїх звичних розмірах.

Особини, чиї кістки знайшли біля Нгадону, були зростом 1,5-1,8 метра - так само, як й інші представники виду, знайдені в Африці чи у Євразії.


Зміна підходу

Нові дослідження можуть змінити уявлення про людську еволюцію як неодмінний прогрес від мавп до сучасної людини
Нові дослідження можуть змінити уявлення про людську еволюцію як неодмінний прогрес від мавп до сучасної людини
ФОТО: RUSSELL L. CIOCHON, UNIV. OF IOWA

Нові дані про Homo erectus змінюють усталену думку про людську еволюцію як прогрес від мавпи до сучасної людини, відзначає Пол Рінкон.

Саме цей підхід втілений у відомій ілюстрації "Марш прогресу", на якій шимпанзеподібна поступово перетворюється на Homo sapiens, "вершину еволюції".

Насправді ж все відбувалося значно більш хаотично, а види, яких ми вважали перехідними ланками, існували одночасно один з одним протягом сотень тисяч років.

Як же Homo erectus вдалося жити так довго на Яві?

В Африці вони зникли пів мільйона років тому, у Китаї – 400 тис. років тому.

Рассел Чохон припускає, що це сталося через витіснення іншими людськими видами.

Однак на Яві "люди прямоходячі" змогли на якийсь час сховатися і нормально існувати в ізоляції.

Вчені припускають, що вони вимерли тут лише зі зміною клімату, коли острів заполонили тропічні ліси, до яких Homo erectus так і не змогли пристосуватися.

Після цього людей на Яві не було, аж допоки там 39 тис. років тому не з'явилися сучасні Homo sapiens.

Водночас професор Кріс Стрінгер припускає, що знайдені на Яві інші рештки Homo erectus можуть бути навіть молодшими від тих, які дослідили зараз, однак встановити їхній точний вік мають нові дослідження.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.