На могилі Карла Маркса встановили камери відеоспостереження, щоб запобігти актам вандалізму

На могилі німецького філософа та публіциста Карла Маркса встановили камери спостереження після актів вандалізму.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

Могила Маркса на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона
Могила Маркса на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона
ФОТО: Graeme Robertson/The Guardian

Камери встановили на двох деревах поруч з могилою на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона. Мармурову меморіальну дошку, яка була серйозно пошкоджена під час нападів у січні та лютому 2019 року, знімуть для відновлення.

Рішення про встановлення камер ухвалив фонд Marx Grave після консультації з експертами з безпеки та державними органами, що здійснюють нагляд за культурною спадщиною Великої Британії.

 
ФОТО: Maxwell Blowfield/PA

Як повідомили у фонді The Friends of Highgate Cemetery, цей крок спрямований на стримування вандалів, у тому числі на пошук підозрюваних, які вчинили обидві атаки на початку цього року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.