НБУ вводить в обіг дві монети, присвячені військовослужбовцям та військовим медикам. ФОТО

Національний банк України вводить в обіг дві пам'ятні монети номіналом 10 гривень, присвячені українським військовослужбовцям і військовим медикам.

Про це повідомляють на сайті НБУ.

Обидві монети - "На варті життя" і "Учасникам бойових дій на території інших держав" - випущені тиражем 1 млн. штук.

Відзначають, що монета "На варті життя" присвячена військовим медикам - "людям, чия професія поєднує в собі медичні та військові знання, які самовіддано служать Батьківщині, щодня рятуючи життя її захисників, роблять подвиг милосердя, мужності та стійкості".

 
ФОТО: НБУ

На аверсі монети розміщено малий Державний Герб України, напис "Україна", рік карбування монети – 2019, у центрі – стилізована композиція: полум'я, на тлі якого – хрест, символ медицини, навколо – камуфльовані уламки, які символізують драматизм війни; внизу між уламками – логотип Банкнотно-монетного двору Нацбанку.

На реверсі – стилізована композиція: військовий медик надає допомогу пораненому бійцю під час бойових дій, дзеркальні силуети вертольота і групи військових, що йдуть до нього з ношами, (ліворуч) напис: "На варті життя".

Монета "Учасникам бойових дій на території інших держав" присвячена українським військовослужбовцям – учасникам багатьох миротворчих місій.

 
ФОТО: НБУ

На аверсі розміщено малий Державний Герб, над яким напис "Україна"; на дзеркальному тлі – стилізована композиція: на тлі моделі Землі зображені континенти і вказаний номінал 10 гривень; рік карбування монети 2019, логотип Банкнотно-монетного двору Нацбанку, напис "Учасникам бойових дій на території інших держав".

На реверсі в обрамленні рослинного орнаменту на дзеркальному тлі написи: "Обов'язок. Мужність. Пам'ять".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.