Створено електронний каталог український поховань у Чехії

27 грудня в приміщенні Посольства України в Чехії відбулася презентація електронного каталогу українських місць пам'яті на території Чеської Республіки

Про це повідомляє сайт посольства.

Захід відбувся за участі Посла Євгена Перебийноса та активістів громадської організації "Український меморіал": дослідниці Ганни Величко та розробника сайту Романа Міщенка.

 
ukrinform.ua

З допомогою онлайн-каталогу ukrmemorial.eu кожен може дізнатися про всі наразі відомі українські поховання в різних куточках Чеської Республіки, зокрема отримати дані про точне місце розташування та стан пам'ятника чи могили.

Дослідники з громадської організації "Український меморіал" закликають небайдужих активістів активно долучатися до роботи над каталогізацією українських поховань у Чехії та доповненням чи оновленням інформації на сайті. Додати нову пам'ятку можна самостійно через вбудовані інструменти на вебсторінці каталогу.

"Дуже важливо упорядкувати місця української пам'яті в Чехії. Для Посольства цей напрям став одним із головних пріоритетів у роботі, адже нації, які не пам'ятають свого минулого, не мають майбутнього", - відзначив Євген Перебийніс. 

Під час презентації Посол додатково поінформував про роботу Посольства України в Чеській Республіці в 2017-2019 роках щодо упорядкування українських поховань у Чехії.

Відтак, у 2017-2019 роках було адоптовано (придбано могилу у власність української держави терміном на 10 років) та впорядковано 36 місць пам'яті, зокрема: 21 поховання у Празі; 7 у Подєбрадах; 2 пам'ятники у Поухові; 1 у Пардубіце; 1 пам'ятник у Йозефові; 1 у Пршібрамі; 1 у Ліберці; а також по 1 у Брно та 1 у Мнєлніку.

Впорядкування здійснювалося за фінансової підтримки МЗС України у співпраці з такими українськими громадськими організаціями Чехії: Міжнародна асоціація українців "ЄвроМайдан", "Регіональне українське товариство Східної Чехії", "Українська ініціатива в ЧР", "Українська профспілка в ЧР".

Роботу щодо каталогізації та упорядкування українських місць пам'яті в Чеській Республіці буде продовжено і в 2020 році.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.