Прем'єр Польщі відповів Путіну за образи поляків

Голова уряду Польщі Матеуш Моравецький звинуватив президента Росії у свідомому "оббріхуванні" Польщі щодо її ролі у Другій світовій війні.

Про це повідомляє ВВС з посиланням на заяву прем'єр-міністра, яку оприлюднило посольство Польщі у Росії.

 

"Президент Путін неодноразово намагався оббрехати Польщу. Він завжди робив це свідомо. Зазвичай так відбувається, коли влада в Москві відчуває міжнародний тиск, пов'язаний з її діями. Тиск зовсім не на історичній, а на сучасній геополітичній арені", - ідеться у заяві Моравецького.

Пан Моравецький нагадав, що в останні тижні Росія зазнала низку серйозних поразок. За його словами, провалом закінчилася спроба повністю підпорядкувати собі Білорусь, Європейський Союз учергове продовжив санкції за незаконну анексію Криму.

"А переговори в "нормандському форматі" не тільки не мали наслідком скасування санкцій, але і відбулися на тлі чергового загострення - на цей раз з американської сторони - яке значно ускладнить реалізацію проєкту "Північний потік-2".

Одночасно російські спортсмени були відсторонені від участі в змаганнях на чотирироки за застосування допінгу", - додає польський прем'єр.

Матеуш Моравецький наголосив, що Польща стала першою жертвою Другої світової війни.

"Наша країна раніше за інших зіткнулася з агресією гітлерівської Німеччини і Радянської Росії. Саме Польща була першою державою, яка боролася за вільну Європу", - ідеться у заяві прем'єра.

Він наголошує, що саме союз Гітлера і Сталіна поклав початок Другій світовій війні.

"Підписаний 23 серпня 1939 пакт Молотова-Ріббентропа не був "договором про ненапад". Це був політичний і військовий союз, що ділив Європу на дві сфери впливу. (...) Союз Гітлера і Сталіна був негайно втілений в життя: 1 вересня 1939 гітлерівська Німеччина атакувала Польщу із заходу, півдня і півночі, а 17 вересня СРСР зробив те ж саме, нападаючи зі сходу", - заявив пан Моравецький. 

Він також звинуватив СРСР на чолі зі Сталіним у численних злочинах проти людства - Голодоморі, політичних репресіях - як проти своїх громадян, так і поляків.

"За всі ці злочини відповідальні комуністичні лідери, насамперед Йосип Сталін. Спроби через 80 років з початку Другої світової війни реабілітувати цю фігуру в політичних цілях чинного президента Росії повинні викликати рішучий протест кожного, хто має хоча б найменше уявлення про історію XX століття", - наголосив польський прем'єр.

Нагадаємо, нещодавно Путін звинуватив Польщу в розв'язанні Другої світової війни та підтримці Гітлера в "єврейському питанні".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.