АНОНС: У Києві відбудеться Вечір Різдвяних Василів

У січні традиційно відбувається Вечір Різдвяних Василів, започаткований у 1989 році Євгеном Сверстюком в пам’ять про Василя Стуса, Василя Симоненка, Василя Чумака та Василя Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Цьогоріч Вечір відбудеться 12 січня, у День українського політв'язня, що відзначається від 1975 року за ініціативи В'ячеслава Чорновола.

Саме цього дня 1972 року в Україні розпочався "генеральний погром" українського шістдесятництва: упродовж кількох днів було заарештовано цілу плеяду відомих представників національно-демократичного руху: Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Івана Дзюбу, В'ячеслава Чорновола, Івана Геля та інших.

На жаль, Україні досі доводиться боротись за визволення своїх синів і дочок – сучасних політв'язнів Кремля. Тому на Вечорі Різдвяних Василів спогади про дисидентське небобратство та про феномен "прямостояння" межуватимуть з роздумами про історичні уроки, які повторюються, про нинішніх кремлівських бранців та сучасну, імперську тоталітарну Росію.


До слова на Вечорі запрошені:

Володимир В'ятрович – народний депутат України;

Орися Сокульська – голова Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих;

Василь Овсієнко – колишній політв'язень, історик дисидентського руху;

Маргарита Довгань – шістдесятниця, громадська та культурна діячка;

Олесь Шевченко – колишній політв'язень, громадський діяч, учасник національно-визвольного руху;

Олексій Сінченко – літературознавець;

Олександра Матвійчук – правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод;

Олег Сенцов та Володимир Балух – політв'язні путінського режиму;

Олександр Сугоняко – громадський діяч, шеф-редактор газети "Наша віра";

Віра Соловйова – директорка видавництва "Кліо", ініціаторка вечора.


На Вечорі будуть представлені книги про рух опору 60-80-х років, спогади Василя Овсієнка, Євгена Сверстюка, Маргарити Довгань, Іванни Мащак та ін., а також спогади про Василя Стуса.


Організатори заходу: Київська міська рада, Видавництво "Кліо", ГО "Центр Громадянських Свобод"


Час: 12 січня, неділя, 16.00


Місце: Колонна зала КМДА, вул. Хрещатик, 36

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.