Голова УІНП та Посол Польщі обговорили напрямки співпраці

9 січня у стінах Українського інституту національної пам’яті відбулась зустріч Голови Інституту Антона Дробовича із Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Україні Бартошем Ціхоцьким.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Бартош Ціхоцький та Антон Дробович
Бартош Ціхоцький та Антон Дробович
Фото: УІНП

Сторони обговорили подальшу співпрацю двох держав у сфері увічнення пам'яті жертв воєн та політичних репресій на території Польщі та України, протистояння спробам Російської Федерації фальшувати історію й використовувати її в агресивних зовнішньополітичних намірах Кремля, а також обмінялися баченням можливих спільних проектів на 2020 рік.

Посол Ціхоцький високо оцінив відновлення співпраці у сфері увічнення пам'яті польських громадян, загиблих на території України. Зокрема, висловив сподівання на успішне завершення розпочатих пошукових робіт у Львові, а також подальше урочисте перепохованням останків бійців Війська Польського.

 
Фото: УІНП

Голова Інституту зазначив, що українська сторона готова до паритетної співпраці у сфері збереження пам'яті, налагодження повноцінного діалогу щодо складних сторінок спільної історії, проведення наукових та освітніх заходів, спрямованих на вивчення злочинів тоталітарних режимів, від яких постраждали українці та поляки.

Водночас, Інститут очікує від польської сторони конкретних кроків із відновлення знищених на території Республіки Польща українських місць пам'яті.

Обидві сторони підкреслили відданість положенням Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польща про збереження місць пам'яті і поховання жертв війни та політичних репресій.

"Україна розбудовує добросусідські, відкриті та паритетні взаємини із Польщею у сфері увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій. Ми вітаємо готовність Посольства Республіки Польща в Україні до конструктивної співпраці, зокрема, до реалізації низки проектів у 2020 році, які сприятимуть порозумінню між нашими народами.

Бачу сьогодні всі можливості для того, щоб вийти на якісно новий рівень міждержавного діалогу відносно складних тем минулого. Маю враження від нашої розмови з паном Послом, що обопільна повага та дбайливе ставлення до історії обох народів, видатних особистостей та місць пам'яті можуть стати новою нормою в наших відносинах", – прокоментував результати зустрічі Голова УІНП Антон Дробович.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.