Голова УІНП та Посол Польщі обговорили напрямки співпраці

9 січня у стінах Українського інституту національної пам’яті відбулась зустріч Голови Інституту Антона Дробовича із Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Україні Бартошем Ціхоцьким.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Бартош Ціхоцький та Антон Дробович
Бартош Ціхоцький та Антон Дробович
Фото: УІНП

Сторони обговорили подальшу співпрацю двох держав у сфері увічнення пам'яті жертв воєн та політичних репресій на території Польщі та України, протистояння спробам Російської Федерації фальшувати історію й використовувати її в агресивних зовнішньополітичних намірах Кремля, а також обмінялися баченням можливих спільних проектів на 2020 рік.

Посол Ціхоцький високо оцінив відновлення співпраці у сфері увічнення пам'яті польських громадян, загиблих на території України. Зокрема, висловив сподівання на успішне завершення розпочатих пошукових робіт у Львові, а також подальше урочисте перепохованням останків бійців Війська Польського.

 
Фото: УІНП

Голова Інституту зазначив, що українська сторона готова до паритетної співпраці у сфері збереження пам'яті, налагодження повноцінного діалогу щодо складних сторінок спільної історії, проведення наукових та освітніх заходів, спрямованих на вивчення злочинів тоталітарних режимів, від яких постраждали українці та поляки.

Водночас, Інститут очікує від польської сторони конкретних кроків із відновлення знищених на території Республіки Польща українських місць пам'яті.

Обидві сторони підкреслили відданість положенням Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польща про збереження місць пам'яті і поховання жертв війни та політичних репресій.

"Україна розбудовує добросусідські, відкриті та паритетні взаємини із Польщею у сфері увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій. Ми вітаємо готовність Посольства Республіки Польща в Україні до конструктивної співпраці, зокрема, до реалізації низки проектів у 2020 році, які сприятимуть порозумінню між нашими народами.

Бачу сьогодні всі можливості для того, щоб вийти на якісно новий рівень міждержавного діалогу відносно складних тем минулого. Маю враження від нашої розмови з паном Послом, що обопільна повага та дбайливе ставлення до історії обох народів, видатних особистостей та місць пам'яті можуть стати новою нормою в наших відносинах", – прокоментував результати зустрічі Голова УІНП Антон Дробович.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.