У Новограді-Волинському під час розкопок замку знайшли майже 200 артефактів. ФОТО

Під час розкопок на території Звягельського замку в Новограді-Волинському Житомирської області археологи в одному із шурфів натрапили на 196 артефактів.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Житомирський обласний краєзнавчий музей.

 

"Під час розкопок шурфа загалом було зібрано 196 предметів. Серед них фрагменти вінець, стінок, денець та ручок різноманітних типів глиняного посуду XVII – XIX ст., зокрема, горщиків, мисок і полумисків, макітер, тарілок, глеків, покришок, мальованого і підполив'яного посуду, а також уламки пічних і декоративних кахлів, фрагмент чашечки тютюнової люльки, скляний шлак, шматки берести, фрагменти порцелянових і скляних посудин, залізні ковані цвяхи, лезо ножа і стрижень із загостреним кінцем, вироби із кольорових металів і гільз патронів, кістки дрібних і крупних домашніх тварин", - йдеться у повідомленні.

 

Зазначається, що археологи заклали розвідувальний шурф у північно-західній частині замку, аби з'ясувати потужність і стан культурних нашарувань та відшукати оборонні споруди, які прикривали замок із західної сторони, зокрема кам'яну стіну і рів.

Шурф доведено до глибини 4,10 м. Зафіксовано, що культурні нашарування на зазначеній ділянці доволі потужні.

 

"Під час зачистки на глибині 0,80 – 0,90 м від рівня сучасної поверхні вдалося натрапили на скупчення розкиданих каменів, а трохи нижче, у східній частині шурфа, і рештки власне стіни замку.

Встановлено, що на зазначеній ділянці зовнішню стіну було зруйновано і, можливо, розібрано зверху та на глибину 1,20 – 1,35 м нижче рівня сучасної поверхні", - додають в музеї.

Дослідники припускають, що стіну замку могли знищити упродовж XVIII – ХІХ ст., коли власникам міста, зокрема Любомирським, надали дозвіл на розбір оборонних споруд замку і використання каміння з них для будівництва культових споруд, наприклад, костелу.

 

Довідково. Звягельський замок на початку XVI століття почав будувати князь Костянтин Острозький. Під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницього замок захопили козаки, а в ході штурму зруйнували кілька веж та частину стіни.

Коли місто перейшло у власність князів Любомирських, будівлю перетворили на мисливський замок, а згодом частину муру замку розібрали. Наприкінці 1980-х років реконструювали фрагмент фортечної стіни замку та одну з оборонних веж.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.