АНОНС: Презентація виставки до 120-річчя репресованого археолога Теодосія Мовчанівського

У Національному музеї історії України відбудеться презентація виставки «Доля науковця у горнилі Великого терору» із серії «Репресована археологія».

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Теодосій (Феодосій) Мовчанівський присвятив життя справі виявлення, вивчення та збереження пам'яток матеріальної культури. Він проводив розкопки Райковецького городища, Вишгорода, с. Городськ на Житомирщині, території Десятинної церкви в Києві та багатьох інших пам'яток.

Важливо, що науковець вів дослідження широкими площами з пошаровим зняттям об'єктів та знахідок. Також це людина складної долі та непересічна особистість.

На виставці представлені предмети зі значної за обсягом колекції матеріалів із розкопок Мовчанівського. Це речі з Райковецького городища, багатошарової пам'ятки Плисків-Чернявка, з Вишгорода та Києва.

Також у вітринах знайшли своє місце оригінальні документи дослідника з наукового архіву Інституту археології НАН України. Відвідувачі матимуть змогу побачити відкритий лист на розкопки, машинопис роботи "Райковецьке феодальне городище" та польовий щоденник археолога.

17 лютого 1938 р. Теодосія Мовчанівського заарештували за стандартним звинуваченням у причетності до антирадянської націоналістичної організації, за "шкідливу діяльність в області науки".

Рішенням трійки при Київському облуправлінні НКВД УРСР від 8 травня 1938 р. він був засуджений до вищої міри покарання. Вирок виконано 10 травня 1938 р.

Колекція матеріалів із розкопок Мовчанівського, що зберігається у фондах НМІУ, налічує близько 20 тисяч одиниць зберігання.


Час: 17 січня, п'ятниця, 16:00,


Місце:
Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ


Виставка триватиме до середини лютого.


Контакт:
(044) 278 48 64, інформація для ЗМІ: (097) 516 4679 (Наталя).

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.