АНОНС: У Києві презентують фотовиставку "Яворівський архів УПА"

«Яворівський фотоархів УПА» − одна з унікальних фотопам’яток визвольної боротьби українського народу за незалежність у 40-50 роках ХХ століття — проливає світло правди на історію повстанського руху.

Названо архів так через віднайдення в гуцульському селі Яворів Косівського району Івано-Франківщини, розташованому в Карпатах, повідомляють організатори у Facebook.

 

Архів випадково знайшла родина Кіщуків на своєму обійсті 24 червня 1999 року. Того дня під час прибирання подвір'я було виявлено дві скляні банки, закопані під розваленою прибудовою.

В одній, вочевидь, були документи, а в іншій — фотоплівки-негативи, що добре збереглися, бо кришку банки залили смолою. А ось перша розгерметизувалась, туди потрапила вода і папери, серед яких міг бути опис знімків, утрачено.

Знахідку передали фотографу-любителю Василю Гуменюку зі Львова, зусиллями якого розпочалось друге життя архіву.

Фотоархів складається з 216-ти чорно-білих негативів. Встановлено, що сюжети зняті щонайменше п'ятьма фотографами в інтервалі 1945 ‒ 1951 роки на терені Буковини, Гуцульщини, Прикарпатті і в румунських Карпатах. Можливо, географія подій ширша, але переконливі дані про це відсутні.

На знімках зображені вихідці не тільки з Гуцульщини, Тернопільщини, Львівщини, Буковини і Волині, а й повстанці з Чернігівщини і, навіть, Донеччини!

Робота з упізнання вояків із "Яворівського фотоархіву" триває.


Час: 17 січня, п'ятниця, 16.00


Місце: Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", вулиця Госпітальна, 24А (Камінна зала капоніру №2)


Відкриття виставки та оглядову екскурсію проведе краєзнавець, реконструктор та один із дослідників "Яворівського архіву" - Андрій Мацьків.


Виставка триватиме до 29 січня.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.