Ізраїль віддав Росії Олександрівське подвір'я в обмін на заарештовану Нааму Іссахар

Іссахар визнали винною в контрабанді наркотиків і засудили до 7,5 року колонії загального режиму в РФ.

Про це повідомила ізраїльська газета "Маарів" з посиланням на наявний у неї документ Управління реєстрації прав на нерухомість і земельну власність, передає Deutsche Welle.

У Храмі Гробу Господнього, Єрусалим, Ізраїль
У Храмі Гробу Господнього, Єрусалим, Ізраїль

Згідно з документом, права власності були передані Росії ще 30 грудня 2019 року. Високопоставлене джерело в Єрусалимі підтвердило цю інформацію.

Напередодні ізраїльські ЗМІ повідомили, що Росія може помилувати ізраїльтянку Нааму Іссахар, засуджену в РФ до семи з половиною років позбавлення волі за обвинуваченням у контрабанді наркотиків, в обмін на право власності на Олександрівське подвір'я.


Довідково. Олександрівське подвір'я – єдиний російський об'єкт, що перебуває в межах єрусалимського Старого міста і розташований за декілька десятків метрів від місця розп'яття, поховання та воскресіння Ісуса Христа. Земля, на якій нині розташоване подвір'я, була придбана Росією в ХІХ столітті імператором Олександром Третім.


Останнім часом святиня контролювалася закордонною структурою, що називає себе історичним Імператорським православним палестинським товариством (ІППТ) і позиціонує себе як правонаступницю дореволюційної ІППТ.

У 2015 році прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв віддав розпорядження юридично оформити всі права Росії на Олександрівське подвір'я, а також церкву святого Олександра Невського в Єрусалимі.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.