Спецпроект

АНОНС: У Львові відкриється виставка "Тріумф людини. Мешканці України у нацистських концтаборах"

27 січня 2020 року виповнюється 75 років з того дня, коли танк, керований українцем Ігорем Побірченком, протаранив ворота найбільшого і найстрашнішого концтабору Третього Райху – Аушвіцу.

Сьогодні цей день вшановується, як Міжнародний День пам'яті жертв Голокосту, йдеться у повідомленні організаторів у Facebook.

 

Втім, серед невільників Аушвіцу – як і серед в'язнів інших нацистських концтаборів були тисячі українців. Вони потрапляли сюди за те, що боролися проти нацизму – як члени підпілля ОУН і як вояки радянської армії, за те, що втікали з нацистської каторги, за те, що допомагали рятуватися євреям, за те, що просто були...

Кілька років тому група дослідників зібрала історії кільканадцяти тих, хто пройшов пекло нацистських концтаборів та розповіла їх у виставці "Тріумф людини: мешканці України, які пройшли нацистські концтабори".

Деякі історії вражають трагізмом, деякі – безприкладною сміливістю. Не всі герої дожили до наших днів, але ви можете про них прочитати на стендах виставки, яка експонуватиметься у музеї "Тюрма на Лонцького".


Час: 28 січня, вівторок, 16.00


Місце: Національний музей жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", вул. С. Бандери, 1, м. Львів

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.