Архів СБУ презентував збірку «Кримськотатарський національний рух у 1917–1920 рр.». ФОТО. ВІДЕО

В інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулась презентація збірки «Кримськотатарський національний рух у 1917–1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб», створеної за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Про це повідомляє пресслужба СБУ.

 

У заході взяли участь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, доктор історичних наук професор Станіслав Кульчицький, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, представники державних установ та громадських організацій, науковці.

"Це видання містить раніше невідому або малодоступну для широкого загалу і фахівців інформацію про один із ключових періодів в історії кримськотатарського народу – про національний рух у період воєн і революцій 1917–1920 рр.", – зазначив під час спілкування із присутніми директор Архіву СБУ Андрій Когут.

 

Структурно книга складається із двох частин, історичного екскурсу та добірки архівних документів. Так на окрему увагу заслуговують розсекречені матеріали зі справи "Міллі-Фірка", а особливо протоколи Слідчої комісії Кримськотатарського парламенту із відомостями про жертви серед місцевого населення та матеріальні збитки внаслідок захоплення більшовиками влади в Криму.

Паралелі із сучасними подіями та ситуацією на тимчасово анексованому півострові провести не складно.

 

"Читачам також будуть цікаві чекістські переклади чотирьох протоколів національних установчих зборів і першого Курултаю від грудня 1917 року. Оригінали цих матеріалів лишилися в Криму", – зазначив Андрій Когут.

У цьому контексті автор історико-аналітичної частини книжки і наукових коментарів до документів та співупорядник видання Андрій Іванець наголосив, що важливу роль для висвітлення трансформації корінного в Криму кримськотатарського народу у етнонацію у 1917–1920 рр. мають документи репресивних органів СРСР.

"Для українських вчених утруднений, а іноді і унеможливлений доступ до них на тимчасово окупованій території Криму і в Росії. Втім завдяки процесам декомунізації такі документи можна вивчати у архівах на вільній території України", – наголосив науковець.

 

Поява збірки є результатам спільної та кропіткої праці фахівців ГДА СБУ, Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України та Центру досліджень визвольного руху за підтримки Міністерства культури, молоді та спорту України.


Вміщені до збірки матеріали доступні також в електронному форматі.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.