Естонія закидає Росії викривлення історичної правди

Укладений 2 лютого 1920 року Тартуський мирний договір є чинним донині, вважає президентка Естонії Керсті Кальюлайд. Натомість у Москві вважають, що договір втратив свою чинність ще 1940 року.

Президентка Естонії Керсті Кальюлайд заявила, що укладений 2 лютого 1920 року між Естонією та Радянською Росією Тартуський мирний договір є чинним і досі. Про це вона сказала в неділю, 2 лютого, під час урочистостей з нагоди 100-річчя підписання цього договору, повідомляє "Німецька Хвиля".

Президентка Естонії Керсті Кальюлайд
Президентка Естонії Керсті Кальюлайд

"Тартуський мирний договір був, є і залишиться свідоцтвом про народження естонської держави. І він є чинним. Естонія не приєдналася до Радянського Союзу добровільно, нас окупували", - заявила вона.

Кальюлайд підкреслила, що цей документ офіційно і дипломатично закріпив перемогу Естонії в Визвольній війні 1918-1920 років. Крім того, договір став основою для визнання Естонії в якості "суб'єкта, а не об'єкта міжнародних відносин" і суверенної держави, зазначила далі естонський президент.

Одночасно вона закликала відмовитися від перегляду повоєнних кордонів Європи. "Ми відновили нашу незалежність на основі правової спадкоємності. У той же час ми повинні поважати міжнародний консенсус щодо того, що післявоєнні кордони Європи більше не будуть перемальовуватися", - зазначила Кальюланд.

На урочистому заході, присвяченому 100-річчю підписання договору, були присутні представники Польщі, Латвії та Фінляндії. Глава МЗС Польщі Яцек Чапутович заявив про намір Варшави і Таллінна спільно протистояти прагненню РФ по-своєму тлумачити історичні події XX століття.

"Під час наших переговорів ми зійшлися на думці, що засуджуємо недавні спроби Москви спотворити, сфальсифікувати і по-новому інтерпретувати історію.

Ми плануємо в найближчому майбутньому продовжити наші дії, спрямовані проти цих спроб", - підкреслив він після зустрічі в Тарту з естонським колегою Урмасом Рейнсалу.

У свою чергу, Рейнсалу заявив, що 100-річчя Тартуського мирного договору є святковим днем, який не можуть затьмарити спроби третіх країн сфальсифікувати історичні факти.

Солідарність з Естонією і Польщею також висловив глава МЗС Латвії Едгар Рінкевичс. "Ми продовжимо боротьбу за історичну істину і будемо і далі наполягати на цих історичних фактах", - підкреслив він.



Довідково. Тартуський (Юр'ївський) мирний договір був підписаний 2 лютого 1920 між Радянською Росією і Естонією та визнає незалежність естонської держави.

Москва вважає, що після приєднання Естонії до СРСР в 1940 році Тартуському договір втратив свою силу, а Таллінн наполягає на продовженні його дії, розглядаючи події 1940 року як окупацію.

Наприкінці січня офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що 1940 року Естонія втратила статус суб'єкта міжнародного права після вступу до складу СРСР. Відтоді Тартуський договір, за її словами, втратив свою чинність, оскільки сторони, які його підписали, виявилися в складі однієї держави.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.