АНОНС: "Я, воїн" - до століття полковника УПА Василя Левковича "Вороного". ЗАХОДИ

6 лютого – 100 років від народження полковника УПА, командира воєнної округи "Буг", кавалера Золотого Хреста Бойової Заслуги Василя Левковича "Вороного".

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

 

З цієї нагоди у м. Львів за підтримки міської ради відбудуться заходи із вшанування:


10:00
– на полі почесних поховань (№67) Личаківського кладовища відбудеться молебень;


13:00 – в науковій бібліотеці ЛНУ ім.Івана Франка (Драгоманова, 5) відбудеться урочиста академія, в якій візьмуть участь родичі полковника, історики, бойові побратими та всі небайдужі.


Учасники:

Василь Кметь – директор наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка, архівіст, к.і.н. модератор заходу;

Данило Саламін – співробітник Галузевого державного архіву СБУ, внук Василя Левковича - "Постать Василя Левковича у документах КГБ" - презентація електронної колекції документів;

Михайло Романюк – завідувач відділу новітньої історії Інституту Українознавства ім. І. Крип'якевича, к.і.н. – "Військово-політична діяльність полковника "Вороного" в рядах ОУН та УПА";

Микола Посівнич – старший науковий співробітник Інституту Українознавства ім. І. Крип'якевича, к.і.н. – "Життя та діяльність Василя Левковича на свободі".




ДОВІДКА. Левкович Василь - "Вороний", "Роман", "Холод", "Чернець", "Чубатий"; (06.02.1920 — 13.12.2012), нар. с. Люблинець Старий Любачівського пов. (нині Польща); пом. м. Львів.

Один із перших командирів повстанських відділів на Волині. Командир ВО "Буг" (кін. 04.1944–17.12.1946); хорунжий УПА (23.05.1944), поручник (15.04.45), сотник (31.08.1945), майор (22.01.1946), полковник (18.12.1946); відзначений Бронзовим Хрестом бойової заслуги і Золотим Хрестом бойової заслуги ІІ класу (8.02.1946).

Потрапив у непритомному стані до рук МҐБ, захищаючись у криївці.

22 липня 1947 року Військовий трибунал військ МВД Київської області засудив Левковича до 25 років виправно-трудових таборів. Він повністю відсидів строк покарання і був звільнений з Дубравного табору 7 грудня 1971 року.

До останніх днів Василь Левкович займав активну позицію у відновленні історичної правди про Українську повстанську армію, тісно співпрацюючи із Центром досліджень визвольного руху. Відзначений Орденом Ярослава Мудрого V ступеню та Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню. Почесний громадянин м. Червонограда з 2007 року.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.