Японські замки запропонують туристам ночівлю

Два замки в Японії цьогоріч вперше відкриють свої двері для мандрівників, які в них зможуть провести ніч по-королівськи.

Як пише Lonely Planet, починаючи з квітня, туристи зможуть заночувати в замку Одзу. На гостей чекають кімнати в центральній чотириповерховій вежі, традиційний вітальний салют зі зброї, танцювальна вистава й "обід феодала".

 
Фото: JNTO

Замок Одзу був побудований у XIV столітті, а 2004 року відновлений з використанням традиційних матеріалів і методів. Історична споруда розташована лише за кілька хвилин ходьби від Старого міста Одзу – дивовижного лабіринту провулків і стародавніх будинків періодів Едо (1603 - 1867 рр.) і Мейдзі (1868 - 1912 рр.).

А в липні 2020 року охочі зможуть забронювати проживання в замку Хірадо. Втім, оригінальна будівля замку, побудованого в XVI столітті не збереглася до наших днів. Зараз на її місці стоїть п'ятиповерхова реконструкція з безліччю традиційних деталей.

 
Фото: JNTO

Як зазначили в Японській національній туристичній організації (JNTO), такою акцією вони хочуть "дати змогу гостям отримати автентичні враження про Японію".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.