Площу перед посольством РФ у Празі перейменують на честь Бориса Нємцова

Російське посольство у Празі наприкінці лютого отримає нову адресу – площу, на якій воно розташоване, назвуть іменем вбитого російського опозиціонера Бориса Нємцова.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання Aktualne.

Борис Нємцов
Борис Нємцов

Рішення про перейменування площі Під каштанами вже ухвалила топографічна комісія чеської столиці.

"Комісія з топографії заявляє, що не знайшла технічних, адміністративних або організаційних перешкод для перейменування", - заявили в комісії.

Комісія розглядала цю пропозицію в минулому, але цього разу вирішила її підтримати. Зіграло свою роль і те, що ніхто не повідомив про постійне проживання за цією адресою, так що будь-які ускладнення, які могли б виникнути із зобов'язанням місцевих жителів міняти місце проживання в посвідченнях особи, усунені.

Остаточно це рішення має бути ухвалене в кінці лютого, коли відповідний пункт буде запропонований мером Праги Зденеком Гржибом.

"Я вважаю, що ми маємо проголосувати з цього питання 24 лютого, тому що я хотів би бути присутнім на урочистій церемонії відкриття в річницю вбивства Бориса Нємцова, в ідеалі з дочкою Бориса Нємцова", - сказав Гржиб.

Церемонія перейменування площі має відбутися 27 лютого – в день п'ятої річниці вбивства Нємцова.

За словами мера, голосів на підтримку перейменування цілком вистачить.

Таким чином, керівництво міста задовольнило давні прохання авторів петиції на чолі з депутатом Петром Кутілеком (зелені), який закликав до перейменування площі. Під петицією поки зібрано понад 4,5 тисяч підписів.

ДОВІДКА. Нємцов убитий на Великому Москворецькому мосту, неподалік Кремля, чотирма пострілами у спину 27 лютого 2015 року. Похований на Троєкуровському кладовищі. У липні 2017 року за вбивство Нємцова за наймом у складі організованої групи були засуджені п'ятеро чеченців.

Борис Нємцов у 2004 році підтримав Помаранчеву революції в Україні, пізніше був призначений позаштатним радником президента України Віктора Ющенка. Закликав чинити ідеологічний тиск на Кремль.

У 2013 році він підтримав Євромайдан. Під час Майдану йому було заборонено в'їзд до України. У 2014 році Нємцов засудив анексію Криму Росією.

У вересні того ж року підписав заяву з вимогою "припинити військову авантюру: вивести з території України російські війська та припинити пропагандистську, матеріальну та військову підтримку прихильників самопроголошених ДНР та ЛНР".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.