У Мадриді обговорили проєкт встановлення пам’ятника Лесі Українці. ФОТО

Посол України в Іспанії Анатолій Щерба і мер Мадрида Хосе Луїс Мартінес-Альмейда під час зустрічі в мерії міста обговорили забезпечення культурних потреб місцевих українців.

Серед іншого, йшлося про встановлення пам'ятника видатній українській письменниці та культурній діячці Лесі Українці, повідомляється на сторінці Посольства України в Іспанії у Facebook, передає Укрінформ.

 

"У мерії Мадрида відбулася зустріч посла України в Іспанії Анатолія Щерби з мером міста Хосе Луїсом Мартінесом-Альмейдою. Посол розповів Х.Л.Мартінесу-Альмейді про життя української громади Мадрида.

Також були обговорені питання взаємодії дипломатичної установи України з міською владою, зокрема щодо забезпечення культурних потреб українців", - йдеться у дописі.

 

Крім того, "у контексті відзначення 150-річного ювілею великої дочки українського народу Лесі Українки та рішення ЮНЕСКО внести цю подію до календарів пам'ятних дат у 2020 та 2021 роках, відбулося предметне обговорення проєкту встановлення пам'ятника українській поетесі у Мадриді поблизу Посольства України на площі, що носить її ім'я".

 

Як повідомляється, Анатолій Щерба у ході зустрічі також поінформував іспанську сторону про ситуацію в Україні, зокрема, на тимчасово окупованих територіях – в Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.