АНОНС: У Києві відбудеться презентація книжки про загиблого в АТО майданівця Антона Цедіка

“Антон “Еней” Цедік – правдива Душа в пошуках Істини” – це збірка спогадів батьків, друзів, наставників, учителів і побратимів про непересічного патріота і подвижника.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

Антон Цедік із позивним "Еней" народився у Полтаві, здобув економічну й історичну освіти. Був учасником Революції Гідності в Києві та Полтаві.

"Ідея написати книгу про Антона Цедіка виникла у директора нашої гімназії Олени Голтвяниці. Вона познайомила мене з його сім'єю. На той час ми мали спогади батьків, однокласників, друзів, побратимів, родичів Антона.

Мама Антона принесла мені його записник із номерами людей, яких знав Антон. Ми намагалися зв'язатися з кожним. Здається, моя електронна адреса розійшлась по всій Україні, бо кожного вечора мені надходили листи – теплі, щирі спогади про Антона," – пригадує упорядниця книжки Олена Стоцька.

2019 року це видання на конкурсі "Краща книга Полтавщини" посіло ІІ-е місце у номінації "Краще прозаїчне видання".

"18 лютого цілу ніч він разом з іншими побратимами відбивав атаки спецназу та внутрішніх військ. Їм дісталася найважча ділянка оборони – під стелою Незалежності. Згори – з "Глобуса" – "беркутівці" жбурляли вниз гранати та пляшки із запалювальною сумішшю, а далі поливали водою.

Антон розповідав, що коли займалися штани, він біг гасити їх до брандспойтів, а після тієї ночі він викинув щойно куплені берці", – йдеться у книзі зі спогадами про героя.

Із початком російської збройної агресії проти України Антон Цедік пішов у добровольчий батальйон "Дніпро". Згодом воював у "Донбасі". Був учасником звільнення населених пунктів Бахмут, Лисичанськ, Попасна.

Ольга Цедік пригадує останню розмову з сином. Антон, якому було 27 років, з'явився у сюжеті на одному з центральних телеканалів, де разом зі своїми побратимами вітав українців із Днем Незалежності. А вже 29 серпня його не стало.

"28 серпня я востаннє говорила з Антоном по телефону. Це було о пів на десяту. Він зателефонував сам, сказав, що мають оголосити "тишу" й зв'язку деякий час не буде, щоб я не хвилювалася й не телефонувала йому доти, допоки він сам не вийде на зв'язок", – розповідає мама загиблого.


Видання презентуватимуть:

Олена Стоцька – авторка, одна з упорядниць книжки "Антон "Еней" Цедік – правдива Душа в пошуках Істини". Максим Горбонос – товариш Антона Цедіка.


Спогадами про Антона також ділитимуться його батьки, друг із часів Майдану – Олександр Костик (Кошиць), "Сварог" із батальйону "Азов" – Тарас Лелюх, Тарас Гапон "Тар" – виїздив разом із Цедіком з Іловайська, потрапив під обстріл в одному КРАЗі.

До розмови долучаться Роман Коваль – президент Історичного клубу "Холодний Яр", Сергій Василюк – лідер рок-гурту "Тінь Сонця", Анна Земко – головний редактор журналу "Слово Жінки", а також учасники Революції Гідності, бойові побратими та ветерани АТО, друзі та знайомі Антона Цедіка.


Час: 15 лютого, субота, 13.30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Контакт: +38 098 66 11 833, press@maidanmuseum.org


Вхід вільний.
Обов'язкова реєстрація за посиланням.


Онлайн-трансляцію дискусії дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.