Археологи знайшли античні таблички, що використовувались у магічних цілях

30 свинцевих табличок із прокльонами були виявлені на дні прадавнього колодязя у афінському районі Керамікос.

Вчені з Німецького археологічного інституту, які проводили розкопки, запевняють, що колодязь використовувався місцевими жителями майже тисячу років, повідомляє видання Opinion.

 

Німецький археологічний інститут веде розкопки району Керамікос вже багато років. У 2011 році його співробітники почали проєкт із дослідження і картографування стародавніх колодязів, відтоді вони виявили вже понад 40 таких об'єктів.

Колодязь B34 був у дворі громадської лазні перед Дипілонськими воротами. Круглий стовбур колодязної свердловини був споруджений в 4 столітті до Р.Х.

Команді довелося залучити чотири водяні насоси, щоб очистити стовбур свердловини. Внизу вони виявили безліч предметів: глиняні лампи, бронзові монети, каструлі, посуд для пиття, посудини для змішування води і вина тощо.

Деякі органічні залишки також були збережені в заболоченому середовищі, зокрема персикові кісточки, гончарний скребок і невелика дерев'яна коробка.

Одним із найцікавіших відкриттів стали 30 свинцевих табличок. Такі таблички широко використовувалися в античному світі з магічними цілями.

Їх часто опускали в могили, зазвичай скрутивши в трубку, а іноді і проткнувши цвяхом, причому часто для цього воліли використовувати не простий цвях, а взятий із хреста розп'ятого злочинця.

На табличках писали тексти прокльонів на адресу кривдників, злодіїв, суперників у коханні, дуже часто адресатами ставали учасники судових процесів – представники протилежної сторони, їхні свідки, а іноді навіть судді. Таблички, присвячені судовим позовам, такі численні, що вони отримали особливу назву tabellae iudicariae.

Автори проклять бажали своїм ворогам смерті, хвороби, каліцтва, німоти, божевілля, різноманітних нещасть. Зустрічаються на табличках й інші тексти, які, навпаки, повинні були забезпечити автору любов певної людини.

Керівниця розкопок Ютта Строшек розповіла, що колодязі та священні водойми поряд із могилами служили місцем для розміщення таких табличок, оскільки вважалося, що так вони будуть доставлені підземним богам.

Стародавні греки вважали, що кидання прокляття в колодязь активує його.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.