Ніхто не насмілиться скасувати вітання "Слава Україні!" - генерал Забродський

Нардеп "ЄС" прокоментував скасування дії "Стройового статуту", який вводив бойове вітання.

Скасування бойового вітання "Слава Україні – Героям слава!" – не буде. Навряд чи хтось насмілиться зазіхнути на бойове вітання, яке вже визнане українськими воїнами. Таку думку висловив народний депутат з фракції "Європейська Солідарність" генерал-лейтенант Михайло Забродський, повідомляє 5-й канал.

 

"Зараз піднімається чимала хвиля обурення тим, що нещодавно Верховна Рада голосуванням майже всього залу скасувала дію "Стройового статуту". Основна претензія, яка висувається до законотворців – це те, що разом із "Стройовим статутом" відмінилося славне нещодавно введене бойове вітання "Слава Україні – Героям слава!", – пояснив Михайло Забродський.

Він додав: "Одразу хочу сказати: відміна "Стройового статуту", а точніше позбавлення його статусу закону України не має нічого спільного з метою відмінити вітання, яке було нещодавно введене і вже встигло прижитись у Збройних силах України".

Забродський також заявив: "Особисто в мене немає жодного сумніву, що ніхто не буде зазіхати на те, щоб вітання, яке було введене і прижилось з Збройних Силах, перестало застосовуватись або припинило існувати.

Впевнений, що в керівному документі, над яким зараз працюють в Міністерстві оборони і в Генеральному штабі Збройних сил України, всі ці моменти будуть врегульовані".

Забродський зазначив, що до 1 березня мають бути розроблені нормативні документи, які впорядкують ці питання: "По-перше, до першого березня діє попередня редакція статуту, яка чітко визначає виконання стройового вітання, і зокрема вітання "Слава Україні – Героям слава!".

Цим самим законом Кабінету Міністрів України, а саме Міністерству оборони доручено до 1 березня розробити свій документ, який би визначав всі положення, які до останнього часу містились у "Стройовому статуті", – відповідно і порядок вітання військовослужбовців, військових підрозділів", – повідомив Забродський.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.