У Бельгії археологи у соборі розкопали стіни з людських кісток. ФОТО

Археологи розкопали стіни з людських кісток у соборі Сен-Баво в місті Гент, Бельгія. Зазначають, що ці стіни створили у XVII ст. з останків, яким на той момент було 200 років.

Стіни складалися зі стегнових і гомілкових кісток дорослих людей. Порожнечі між ними заповнили черепами, в більшості випадків розтрощеними, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на The Brussels Times.

 
Автор: Ruben Willaert

Дослідники припустили, що стіни збудували під час розчищення старого цвинтаря. Ймовірно, жителям міста знадобилося місце для нових могил, і старі вирішили знищити.

Але скелети не можна було просто викинути, бо церковна традиція і віра у воскресіння забороняли такий вандалізм, тому їх склали в якусь подобу стінки.

 
Автор: Ruben Willaert

"Такого явища у Бельгії ми ще не зустрічали, - сказала керівник проєкту Жанієк Де Грізе. – Маємо схожі приклади в інших країнах, наприклад катакомби Парижа. Але в цьому випадку знахідка Гента не стане туристичною пам'яткою. Кістки приберуть".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.