Аліна Шпак залишає посаду заступниці голови Інституту національної пам’яті

Перша заступниця голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак повідомила 19 лютого, що йде з посади.

Допис про це вона оприлюднила на своїй Фейсбук-сторінці, передає Радіо Свобода.

 

Підбиваючи підсумки, Аліна Шпак зазначила, що за майже шість років роботи в Інституті її команда змогла "досягти більшого, ніж ставили собі як завдання".

"Запустили декомунізацію і очистили публічний простір, відкрили доступ до архівів КҐБ, відновили процес реабілітації, повернули пам'ять і шану борцям за незалежність, започаткували велику кількість нових проєктів.

Ми були принциповими і бодай трішки, але розвернули Україну обличчям до витоків і до розуміння, ким ми є. Пишаюсь тим, що була причетна", – написала вона.

Вона не уточнила, що стало причиною для її звільнення, однак зазначила, що більше "не знаходить собі місця" в колективі УІНП.

Колишній голова Інституту і чинний народний депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович назвав Шпак "високопрофесійною менеджеркою" та звернув увагу на те, що про її звільнення стало відомо в річницю розстрілів Небесної сотні.

"Символічно, що рішення уряду оприлюднено в дні пам'яті про Майдан, який став для нас поштовхом до втілення в Україні саме української політики національної пам'яті", – зазначив В'ятрович.

Аліна Шпак працювала в Українському інституті національної пам'яті з 2014 року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.