СБУ та Інститут національної пам’яті Словацької Республіки підписали Договір про співробітництво. ФОТО

Делегація Інституту національної пам’яті Словацької Республіки на чолі з Головою Ради правління Яном Палффі та керівництво Галузевого державного архіву Служби безпеки України уклали Договір про співробітництво в архівній сфері.

Церемонія підписання відбулася в Києві за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Словацької Республіки в Україні Марека Шафіна, повідомляє пресслужба СБУ.

 

Цей документ дозволить інтенсифікувати співпрацю у питаннях наукових та архівно-пошукових досліджень, а також сприятиме обміну досвідом між співробітниками установ. Адже Інститут національної пам'яті Словацької Республіки є державною установою, що зберігає архіви колишніх комуністичних спецслужб Чехословаччини.

Тому налагодження плідної співпраці між двома інституціями має важливе значення для дослідження спільного минулого наших країн.

 

"Підписання Договору про співпрацю зі словацькою стороною дозволить на якісно новому рівні взаємодіяти у царині відновлення історичної пам'яті наших народів, зробить Україну й Словацьку Республіку сильнішими", ‒ резюмував підсумки зустрічі директор ГДА СБУ Андрій Когут.

 

Під час зустрічі сторони також обговорили перспективні напрямки майбутньої співпраці. У ході візиту іноземні гості детальніше ознайомилися з роботою Архіву СБУ, зокрема їм презентували документи з історії Словацької Республіки ХХ століття, що містяться у сховищах ГДА.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.