Іноземні гості параду 9 травня мають пам'ятати, що Росія їх використовує — Дробович

Урочисті заходи в Москві на честь 75-річчя перемоги стануть політичною пасткою для державних лідерів і офіційних делегацій країн, які погодяться взяти в них участь.

Таку думку висловив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу щодо можливої участі в них української делегації.

 

"Росія, яка є країною-агресором, яка порушила міжнародне право, має не тільки низку злочинів за собою, а ще й дуже ганебну практику інструменталізації історії.

Тобто використання історичних подій і фактів задля досягнення політичної мети. І військовий парад в Росії на Червоній площі цього року теж буде інструментом для досягнення політичних цілей, а не для вшанування пам'яті жертв Другої світової війни і не для чесного висвітлення даних", - підкреслив Дробович.

За його словами, відповідно всі, хто захочуть взяти участь у цих заходах, які навіть експертне середовище інакше як "побєдобєсіє" не називає, повинні рахуватися з тим, що вони стануть інструментом російської агресивної політики.

"І це стосується не тільки України, а й будь-яких лідерів держав Європи, Сполучених Штатів Америки, Азії... Будь-хто, хто погоджується брати участь у параді, має бути свідомий того, що з максимально високою імовірністю це буде використано Росією для своїх імперіалістських, загарбницьких цілей або виправдань злочинів Другої світової війни.

Така позиція не тільки Інституту національної пам'яті, а й загальний консенсус адекватних науковців і в Україні, і у світі", - сказав голова УІНП.

Він додав, що це очевидні ризики, і з ними треба рахуватися.

"Фактично це політична пастка для всіх, хто буде навіть помишляти брати участь у параді. А ми, до речі, маємо сказати, що багато європейських лідерів або делегацій планують брати участь у цих заходах.

Український інститут національної пам'яті застерігає, що це буде використано Росією з політичною метою", - ще раз наголосив Дробович.


Нагадуємо, що у фракції "Опозиційна платформа – За життя" запропонували сформувати делегацію Верховної Ради для участі в параді 9 травня в Москві.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.