Історик виклав онлайн архівні карти Хортиці, що дозволять продовжити дослідження острова. ФОТО

Запорізький історик В'ячеслав Зайцев описав та оприлюднив карти 1882 року з фондів Якова Новицького, які дозволять продовжити дослідження острова Хортиці та Великого Лугу.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів сам Зайцев, який завідує інформаційно-видавничим відділом Національного заповідника Хортиця.

 

"Це чотири карти з фондів Якова Павловича Новицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім.Вернадського від 1882 року.

Багато курганів, які позначені на картах, вже щезли через господарську діяльність людини та не описані в науковій літературі. У Новицького вони всі позначені та описані", - говорить історик.

За словами Зайцева, на картах – фрагмент Великого Лугу з Хортицею та м.Олександрівськ (так називалося Запоріжжя), карта курганів та балок в районі с. Петро-Свистунового, карта порогу Вільного, карта о.Станового та Самарського ретраншементу.

 
 
 
 

У Національному заповіднику Хортиця вважають, що нова історична інформація, яку дають ці карти, може стати поштовхом для студентів-істориків та вчених для продовження досліджень Хортиці, Дніпровських порогів та Великого Лугу.


ДОВІДКА. Яків Новицький – археолог, історик, етнограф, краєзнавець, громадьский діяч. Він є організатором та першим директором краєзнавчого музею в м. Олександрівськ (Запоріжжя). На честь Новицького у Запоріжжі названа вулиця.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.