АНОНС: Лекція "Українські добровольці у війні з большевиками на Київщині 1918-го"

Хто і як 1 березня 1918 року звільняв від большевицьких окупантів українську столицю? Що спільного між Київщиною 1918 року і Донбасом 2014-го?

На ці питання можна буде почути відповідь у Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.

 

Лютий 1918 року. Київщина окупована військами большевицької Росії. У перші дні окупації в Києві цілодобово тривають пограбування і жахливі розстріли мирних мешканців. Така ж ситуація у селах Київщини.

Наприкінці лютого 1918 року у Василькові утворюється добровольчий загін, який ухвалює рішення боротися з окупантом і звільнити Київ.

Історія несправедливо забутої добровольчої формації 100-літньої давнини.


Про це на лекції розповість історик та громадський діяч Андрій Ковальов.


Час: 28 лютого, п'ятниця, 18:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.


Організатори: Український інститут національної пам'яті та Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.