Київ готовий прийняти на баланс Гостиний двір та Будинок Сікорського

Київ готовий прийняти Гостиний двір та Будинок Сікорського у власність громади міста і використовувати їх як заклади культури, публічні та музейні простори.

Таке рішення депутати Київради підтримали на засіданні, повідомляє пресслужба КМДА.

 

"Будинок Сікорського руйнується. І тільки ми, влада і громада Києва, можемо його врятувати. Сьогодні будівля перебуває на балансі Міністерства оборони. Така ж ситуація з Гостиним двором, що теж руйнується, і нічого там не відбувається. Хоча місто давно наполягає, щоб об'єкт передали нам на баланс.

Якщо це відбудеться зараз, то ми розпочнемо роботи і частково – перший поверх і зовнішній вигляд будівлі – зміняться вже до осені цього року. Зокрема, там можна облаштувати музейний простір", – сказав мер столиці Віталій Кличко.

Також міська рада схвалила готовність прийняти у власність міста Національний цирк України та спортивний комплекс "Атлет".

У рішенні, зокрема, зазначено, що після передачі Гостиного двору та трьох інших будівель у власність громади столиці, вони будуть використовуватися як заклади культури та спорту, громадські простори і не відчужуватимуться у приватну власність.

Міська влада готова реставрувати пам'ятки за рахунок київського бюджету. Але це можливо тільки після передачі об'єктів до комунальної власності.


Нагадуємо, що Київрада ще у 2017 році задекларувала ініціативу взяти на баланс міста визначні пам'ятки архітектури столиці – Гостиний двір та Будинок Сікорського. Адже протягом значного періоду вони перебувають в аварійному стані та потребують негайного проведення першочергових протиаварійних робіт з подальшою реставрацією.

У січні 2020 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України звернулося до міської влади щодо уточнення відомостей про цільове використання майна після передачі його у комунальну власність.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.