На Чернігівщині горіла церква періоду Гетьманщини. ФОТО

29 лютого, о 6.50 ранку до поліції Чернігівської області від рятувальників надійшло повідомлення про те, що загорівся храм у чоловічому монастирі в селі Домниця Менського району.

На місце події виїхала група реагування патрульної поліції Менського відділу поліції. За попередньою інформацію, пожежу спричинила несправність опалювальних приладів, повідомляє Чернігівський Формат.

 

"Велика трагедія сталася в цю ніч. На території Домницького монастиря, який збудував Мазепа згоріла церква "Святої Параскевії". В цій святині знаходилось дуже багато цінних та святих ікон.

Церква кам'яна. Невже це підпал, бо миттєво згоріла. Люди бійтеся Бога не паліть святинь це великий гріх", – прокоментував депутат обласної ради Василь Леоненко.

 

За повідомлення УПЦ МП Чернігівської і Новгород-Сіверської єпархії: "Милістю Божою ніхто не постраждав під час порятунку святинь з палаючого храму, але для відновлення пам'ятника архітектури XVIII ст. знадобляться сотні тисяч гривень.

Братія монастиря звертається до всіх небайдужих з проханням про молитовну і матеріальну допомогу у відновленні святині".

 


ДОВІДКА. Домницький монастир
заснований на початку 60-х років XVII століття пустельником отцем Климентієм. У 1693 році архієпископ Чернігівський Святитель Феодосій Углицький благословив будівництво нового монастиря з корпусом келій та собором Різдва Богородиці.

Роботи велися старанням гетьмана України Івана Мазепи. Пізніше, гетьман Іван Скоропадський будує нову каплицю для чудотворної ікони Богородиці Домницької, а потім і храм Преображення Господнього з братською трапезною. У 1714 році на кошти сотника Йосипа Сичевського побудована церква святої Параскеви.

 

У радянські часи нелегка доля спіткала Домницький монастир: на його території розташувалися комуна, сільськогосподарська артіль, лікувально-трудовий профілакторій, притулок для бездомних дітей. Останні роки на території обителі була виправна колонія.

У 1992 році парафіяльній громаді Домницького монастиря був переданий трапезний храм святої великомучениці Параскеви. У 2011 році – храм Різдва Пресвятої Богородиці, який був повністю відреставрований, у липні 2016 року у ньому відбулося перше богослужіння.

Комплекс споруд Домницького монастиря – пам'ятка архітектури національного значення (охронний номер 1866-Н/0). До нього належать: собор Різдва Богородиці, трапезна церква Параскеви П'ятниці, дзвіниця.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.