До Полтавського облархіву передали документи хронікера Української Революції

Представниця родини Несвіцьких передала на зберігання до Державного архіву Полтавської області родинну реліквію – цілісний особовий фонд полтавського лікаря Олександра Несвіцького.

Документи будуть опрацьовані та надійдуть в науковий обіг у 2021 році, повідомляють Новини Полтавщини.

 

На початку 90-х років минулого століття на зберігання до архіву надійшла цінна знахідка – щоденник полтавського лікаря О. Несвіцького "Полтава у дні революції та період смути 1917 – 1921 роки".

До архіву його приніс робітник Микола Пелих, який віднайшов документ у звалищі макулатури однієї із полтавських шкіл та інтуїтивно відчув небуденність своєї знахідки.

Зважаючи на те, що документів періоду Української революції 1917 – 1921 років збереглося не так багато, щоденник був виданий та перевиданий, мав великий суспільний резонанс.

Однак, в архіві не було документів про самого Олександра Несвіцького (1855 – 1942). Після його смерті в часи нацистської окупації родина виїхала з Полтави. Опублікований державним архівом щоденник потрапив до наукового обігу і на початку 2000-х років Несвіцьким, які мешкали у Львові, був переданий екземпляр полтавського видання.

Тепер ж до архіву надійшли документи, що сформують особовий фонд цього хронікера Української Революції.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.