Росія порушила кримінальну справу щодо знесення статуї Конєва

Слідчий комітет Росії порушив справу проти чеських громадянин за знесення пам'ятника на території Чехії. МЗС Чехії вважає це неприпустимим.

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею про реабілітацію нацизму за демонтаж пам'ятника радянському воєначальнику, маршалу Івану Конєву в Празі, повідомляється на сайті відомства.

Слідство вважає, що муніципальна влада у Празі порушила міждержавні домовленості між Чехією та РФ.

Пам'ятник радянському маршалу Івану Коневу був демонтований 3 квітня. Це рішення було прийнято минулого року радою району Прага-6, на території якого стояв памʼятник.

 

Як повідомляє "Україна молода", МЗС Чехії відповіло Росії критикою через криміналізацію демонтажу монумента.

"Якщо російські органи продовжуватимуть в тому ж дусі, це буде сигналом, що вони втратили інтерес до розвитку взаємно вигідних відносин між Росією та Чехією", - наголосили чеські дипломати.

У заяві йдеться про те, що меморіал маршалу "є воєнним пам'ятником, а тому його не стосується Договір про дружні відносини і співпрацю 1993 року". При цьому перенесення скульптури не розходиться із положеннями договору.

МЗС також наголошує, що "місцеве самоврядування в Чеській Республіці є невіддільною складовою конституційного ладу" і що "відкриття кримінальної справи щодо демократично обраних її представників за виконання ними їхніх повноважень з погляду Чехії є неприпустимим".

Чеське МЗС також нагадує російській стороні, що Чехія на своїх теренах належним способом дбає про 4224 воєнних поховань, меморіалів чи пам'ятників, до яких, на відміну від скульптури маршала Конєва, відноситься положення Договору 1999 року між урядом Чеської Республіки та урядом Російської Федерації про взаємне утримання воєнних поховань.

У той самий час, зазначається в заяві, на теренах Російської Федерації досі не були поновлені воєнні пам'ятники загиблим чехословацьким легіонерам в Самарі, Новокуйбишевську та інших місцях Росії.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.