Спецпроект

Вʼятровича викликають на допит за конференцію по Голодомору

Володимир Вʼятрович заявив про виклик на допит у справі щодо проведення міжнародного форуму, присвяченого 85 роковинам пам‘яті жертв Голодомору

Про виклик на допит в Державне бюро розслідувань заявив народний депутат, колишній Голова Українського інституту національної памʼяті Володимир Вʼятрович:

"Імперія завдає удар у відповідь. Мене викликають на добит в ДБР. У якості свідка по справі, ініційованій Бужанським - за проведення міжнародного форуму, присвяченого 85 роковинам пам'яті жертв Голодомору. У нас знову садитимуть за правду про злочини комуністів?"

Наразі Вʼятрович є свідком у справі про проведення 22-24 листопада 20218 року Міжнародного форуму "Україна пам'ятає, світ визнає" до 85-тих роковин Голодомору 1932–1933 років в Україні.

Детальніше про цей форум: У Києві триває міжнародний форум до роковин Голодомору. ТРАНСЛЯЦІЯ

У рамках масштабного заходу тоді відбувся науковий симпозіум в Українському домі (доповідачами зголосилися 20 іноземних та 32 українських дослідників теми), мистецька акція-реквієм у Національній опері України, меморіальне засідання Верховної Ради, засідання Міжнародного форуму за участі Президента України та глав іноземних держав.

Міжнародний форум
Міжнародний форум "Україна пам'ятає, світ визнає" до 85-тих роковин Голодомору 1932–1933 років в Україні

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.