Бойовики «ЛНР» заявили про намір тричі на рік називати Луганськ Ворошиловградом

Підконтрольне Росії угруповання «ЛНР» заявило про намір тричі на рік називати окупований Луганськ «Ворошиловград» – відповідне розпорядження «голови» угруповання Леоніда Пасічника з’явилося на підконтрольних бойовикам ресурсах 17 квітня.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

 

Як йдеться в "указі" Пасічника, попередня назва Луганська Ворошиловград вживатиметься в дати, пов'язані з вшануванням річниць, пов'язаних із "Великою Вітчизняною Війною" (так в радянській і російській історії називають період Другої світової війни після нападу Німеччини на СРСР).

Відтак назву "Ворошиловград" разом із назвою "Луганськ" бойовики планують використовувати 9 травня, 22 червня і 14 лютого, коли відзначається річниця звільнення Луганська від нацистів.

Луганськ двічі перейменовували на Ворошиловград на честь уродженця Лисичанська Луганської області, радянського діяча Климента Ворошилова. Місто носило таку назву з 1935 по 1958 рік, потім – з 1970-го по 1990-й, коли йому повернули історичну назву.

З 2014 року Луганьк окупований російськими гібридними військами.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.