На Сумщині горів монастир із усипальницею гетьмана Скоропадського. ФОТО. ВІДЕО

Горіла будівля, в якій знаходиться місце усипальниці гетьмана Війська Запорозького Івана Скоропадського.

На Сумщині, ввечері 21 квітня, сталася пожежа на території Гамаліївського жіночого монастиря, повідомляє УНІАН.

 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив депутат Глухівської міської ради Євген Скрипник. "Горить Гамаліївський монастир... Шосткінського району", – написав депутат.

Він також оприлюднив фото з місця події, на якому видно сильний вогонь на даху двоповерхової будівлі. Поруч стоять кілька пожежних машин.

Як повідомив Скрипник кореспонденту УНІАН, горить будівля, в якій знаходяться келії – окремі кімнати черниць у монастирі, а також трапезна і місце усипальниці українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького Івана Скоропадського (1646 р. – 14 липня 1722 р.) та інших членів цього козацького роду.

 

За інформацією прес-служби управління ДСНС у Сумській області, інформація про пожежу в монастирі надійшла на спецлінію "101" о 19.06. На місце події були направлені 10 одиниць техніки із Шосткинського, Кролевецького, Ямпільського та Глухівського районів. Локалізувати вогонь вдалося о 20.36.

Співробітники ДСНС приступили до розбирання обгорілих конструкцій, щоб виявити прихований вогонь. За попередніми даними, травмованих і загиблих немає.

 

ДОВІДКА. Гамаліївський монастир заснований на почтаку XVIII століття. У 1956 році його було оголошено пам'яткою архітектури республіканського значення, але в 1962 р. Сумський облвиконком передав колишню обитель Міністерству внутрішніх справ, яке переобладнало її під виробничо-виховну установу суворого режиму утримання засуджених.

За часів незалежності України тут розташовувалась Шосткинська виправно-трудова колонія №66, де відбували покарання засуджені уперше за тяжкі злочини.

У лютому 2010 р. президент України Віктор Ющенко видав указ про вивільнення території монастиря від виправно-трудової колонії. Навесні 2011 р. Шосткінська виправна колонія №66 урочисто передала церкву Священномученика Харалампія Конотопській єпархії Української Православної Церкви.

Кілька років тому колонію закрили у зв'язку з реорганізацією пенітенціарної служби.

У червні 2019 р. в монастирі заснували Державний заповідник "Державотворці Сіверщини". Під підлогою монастиря, що вже вкрита сучасною плиткою, знаходяться сім поховань роду Скоропадських, у тому числі і Петра – батька останнього гетьмана України Павла Скоропадського, який у 1918 р. узяв владу та проголосив Україну гетьманською державою. Від поховань роду Скоропадських вціліло лише три надгробки. Куди зникли решта поховальних плит і чи є там досі труни з тілами, ніхто наразі не знає.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.