На Сумщині горів монастир із усипальницею гетьмана Скоропадського. ФОТО. ВІДЕО

Горіла будівля, в якій знаходиться місце усипальниці гетьмана Війська Запорозького Івана Скоропадського.

На Сумщині, ввечері 21 квітня, сталася пожежа на території Гамаліївського жіночого монастиря, повідомляє УНІАН.

 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив депутат Глухівської міської ради Євген Скрипник. "Горить Гамаліївський монастир... Шосткінського району", – написав депутат.

Він також оприлюднив фото з місця події, на якому видно сильний вогонь на даху двоповерхової будівлі. Поруч стоять кілька пожежних машин.

Як повідомив Скрипник кореспонденту УНІАН, горить будівля, в якій знаходяться келії – окремі кімнати черниць у монастирі, а також трапезна і місце усипальниці українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького Івана Скоропадського (1646 р. – 14 липня 1722 р.) та інших членів цього козацького роду.

 

За інформацією прес-служби управління ДСНС у Сумській області, інформація про пожежу в монастирі надійшла на спецлінію "101" о 19.06. На місце події були направлені 10 одиниць техніки із Шосткинського, Кролевецького, Ямпільського та Глухівського районів. Локалізувати вогонь вдалося о 20.36.

Співробітники ДСНС приступили до розбирання обгорілих конструкцій, щоб виявити прихований вогонь. За попередніми даними, травмованих і загиблих немає.

 

ДОВІДКА. Гамаліївський монастир заснований на почтаку XVIII століття. У 1956 році його було оголошено пам'яткою архітектури республіканського значення, але в 1962 р. Сумський облвиконком передав колишню обитель Міністерству внутрішніх справ, яке переобладнало її під виробничо-виховну установу суворого режиму утримання засуджених.

За часів незалежності України тут розташовувалась Шосткинська виправно-трудова колонія №66, де відбували покарання засуджені уперше за тяжкі злочини.

У лютому 2010 р. президент України Віктор Ющенко видав указ про вивільнення території монастиря від виправно-трудової колонії. Навесні 2011 р. Шосткінська виправна колонія №66 урочисто передала церкву Священномученика Харалампія Конотопській єпархії Української Православної Церкви.

Кілька років тому колонію закрили у зв'язку з реорганізацією пенітенціарної служби.

У червні 2019 р. в монастирі заснували Державний заповідник "Державотворці Сіверщини". Під підлогою монастиря, що вже вкрита сучасною плиткою, знаходяться сім поховань роду Скоропадських, у тому числі і Петра – батька останнього гетьмана України Павла Скоропадського, який у 1918 р. узяв владу та проголосив Україну гетьманською державою. Від поховань роду Скоропадських вціліло лише три надгробки. Куди зникли решта поховальних плит і чи є там досі труни з тілами, ніхто наразі не знає.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.