16 травня відбудеться Ніч історії Глухова

Сьома «Ніч історії Глухова» буде проходити онлайн на каналі YouTube

Першу лекцію майбутньої Ночі, "Легенди козацької України", буде читати професор кафедри історії народів країн СНД Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету Тетяна Геннадіївна Таїрова-Яковлєва. Тетяна є визнаним фахівцем з історії України Нового часу, автором безлічі монографій і статей по цій темі.

Козацька доба в історії України подарувала багато чудових особистостей, яскравих і неповторних. Це була епоха можливостей. В лекції Тетяни мова піде про двох найромантичніших героїв того часу – Івана Богуна та Олексія Розумовського. Вони були абсолютно різні, з абсолютно дивовижною долею.

 

В лекції Олександра Алфьорова "як козаки дворянами стали? Глухівський повіт" йтиметься про процес отримання козаками дворянства на прикладі Глухівщини. Виявляється кожен козак мав право отримати дворянство! Як це можна було робити, які існували для цього підстави та чому цей процес зупинився?

Про це буде говорити лектор. А ще, він розповість про родові легенди козаків краю, як і для чого вони змінювали свої прізвища та чи були у них герби? Разом із аудиторією Олександр спробує пошукати відповідь на питання – що ж вкладали козаки у поняття "Предків"?

Лектор Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, ведучий Українського радіо, керівник Всеукраїнської кампанії "Пам'ять Нації", автор та упорядник 8 книг та понад 100 наукових статей.

 

Зареєструватися на захід можна за посиланням 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.