"Святотатство": в РФ обурені наміром перенести радянський пам’ятник в Болгарії

Бажання глав району у столиці Болгарії демонтувати радянський пам’ятник спричинило суперечку з Росією.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Svobodna Evropa.

 

6 травня глава Лозенецкого району болгарської столиці Софії Костянтин Павлов закликав прибрати з громадського парку пам'ятник "радянським визволителям Болгарії". Він запропонував перенести пам'ятник до Музею соціалістичного мистецтва, який був створений у 2011 році.

Однак ця пропозиція викликала різку реакцію посольства Російської Федерації. Посол РФ в Болгарії Анатолій Макаров звернувся до Павлова, заявивши про "глибоке обурення".

Макаров заявив, що там можуть бути останки радянських солдатів.

За словами посла, розкопки могили є святотатством і "можуть бути витлумачені як спроба реабілітації нацизму".

Павлов, своєю чергою, заявив у листі Макарову, що згоден з його заявою лише щодо одного питання – що адміністрація району має право сформулювати власну думку про розвиток Лозенецького району.

Павлов заявив, що пам'ятник можна перенести в музей, а якщо під монументом знайдуть останки, їх слід "поховають відповідно до гуманітарного законодавства" на місцевому кладовищі.

Також Павлов переслав лист російського посла міністру закордонних справ Болгарії і чекає на її реакцію.


Нагадуємо, що раніше демонтаж пам'ятника радянському маршалу в Празі викликав гостру реакцію в Росії та напад на чеське посольство у Москві.

Мера Праги і двох глав районів чеської столиці, серед них і Ондржея Колара, взяли під охорону через загрозу замаху на них. Чеські ЗМІ у зв'язку з ситуацією навколо можливого отруєння чеських політиків.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.